ТЕЛЕКРИТИКА

Навіщо з переліку освітніх спеціальностей зникли «реклама та зв’язки з громадськістю» й «видавнича справа та редагування»?

Архив

Університети, які готують фахівців у галузі журналістики та інформації, протестують проти освітньої реформи. Публікуємо їхній відкритий лист до Президента України та прем’єр-міністра


29 квітня Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 26 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», згідно з якою з переліку освітніх спеціальностей галузі знань «журналістика» зникли «реклама та зв'язки з громадськістю» й «видавнича справа та редагування». Надалі вони можуть бути спеціалізаціями в межах спеціальності «журналістика». Постанова має набрати чинності з 1 вересня 2015 року.

 

Цю освітню реформу розкритикували члени Науково-методичної комісії, що представляють університети України, які готують фахівців у галузі журналістики та інформації (до числа критиків, утім, не увійшли представники Могилянської школи журналістики НаУКМА чи Школи журналістики Українського католицького університету). У відкритому листі до Президента України та прем'єр-міністра вони просять внести зміни до цієї постанови:

 

- перейменувати галузь освіти 06 журналістика на соціальні комунікації, наблизивши таким чином освіту до науки (наукова галузь 27.00.00 соціальні комунікації),

 

- повернути до переліку спеціальності під шифрами 062 реклама та зв'язки з громадськістю, 063 видавнича справа та редагування,

 

- перенести до цього переліку спеціальність 029 під шифр 064 інформаційна, бібліотечна та архівна справа, оскільки в науці про соціальні комунікації є наукові спеціальності 27.00.02 документознавство, архівознавство, 27.00.03  книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, 27.00.07 соціальна інформатика.

 

«Телекритика» публікує відкритий лист частини освітян-медійників і готова надати зацікавленим фахівцям можливість відповісти на порушені в ньому питання.

 

Президентові України

П. О. Порошенку,

 

Прем'єр-міністру України

А. П. Яценюку

 

Копії:

Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти

Л. М. Гриневич

 

Голові Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

В. П. Сюмар

 

Міністру освіти і науки України

С. М. Квіту

 

Вельмишановний пане Президенте України!

Вельмишановний пане Прем'єр-Міністре України!

 

Ми, члени Науково-методичної комісії, що представляють університети України, які готують фахівців у галузі журналістики та інформації, й учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції «Прикладні та фундаментальні аспекти досліджень в соціальних комунікаціях», що зібралися в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника для розгляду постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 26 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», звертаємося до вас з проханням щодо внесення змін до цієї постанови.

 

Новий документ, на жаль, є верхівкою управлінського цинізму і попрання академічних прав і свобод десятків тисяч освітян та науковців. Цинічним є те, що без жодного пояснення, звернення до науково-педагогічної громадськості була перекреслена багатодесятилітня праця педагогів вищої школи в рамках ще діючого до 1 вересня переліку галузей знань, напрямів і спеціальностей, - результати цієї праці викидаються на смітник. Невже потужна державна освітянська спільнота усі ці десятиліття продукувала непотрібні, не «європейські» матеріали, невже всі ці роки представники влади займалися обдурюванням науково-педагогічної громадськості і вели їх по оманливому шляху розвитку науки й освіти? Невже всі напрацювання, зусилля, час педагогів вищої школи є марними?

 

В історії розвитку тих чи інших галузей суспільної діяльності були різні періоди, але особливо освіта й наука потребують еволюційного шляху розвитку, переосмислення науково-професійними спільнотами надбаного. Освітяни й науковці є тією частиною суспільства, яка найперша відчуває необхідність змін, готова включитися в інноваційну діяльність, але ця частина суспільства, як ніяка інша, потребує переконання, науково виваженого обґрунтування нових ідей, бо так чинити їй велить її академічна чесність і порядність.

 

Новий перелік освітніх галузей та спеціальностей прийнято майже підкилимно, без належного залучення до обговорення проекту педагогів вищої школи. Та найголовніше, що уповноважені для цієї справи владою особи та інститути так і не представили науково-педагогічній спільноті зрозумілого й обґрунтованого документа, який переконав би у доцільності змін. Де аргументи, що формований десятиліттями в Україні перелік галузей та спеціальностей є недосконалим? У чому недосконалим? Хто показав спільноті той єдиний європейський зразок переліку спеціальностей, зіставлений з українським, і хто переконав громадськість у тому, що український перелік треба змінювати? Кожна європейська країна спрямовує розвиток науки й освіти, виходячи зі своїх традицій та можливостей. Невже під час війни в Україні немає більш важливого завдання за «революцію» в освіті, немає важливішої галузі для спрямування коштів, яких не вистачає на армію та боротьбу з ворогом? Де є гарантія, що не прийдуть інші міністри й одним розчерком пера, волюнтаристськи не викинуть нові напрацювання, які змушені будуть робити зараз освітяни?

 

Аналіз нового переліку галузей та спеціальностей показує, що його імплементація з 1 вересня призведе до тектонічних змін у галузі освіти й науки. Вражає логіка прийнятого документа, його відірваність від реальності.

 

Будь-який новий документ, який приходить на зміну старому, повинен бути зрозумілим з точки зору застосованих принципів класифікації, точним щодо відображення галузей суспільної діяльності, враховувати традиції розвитку і працювати на перспективу. Те, що в прийнятому перелікові є галузі, які складаються то з 7, 9, то з однієї спеціальності, свідчить лише про одне - застосовано неправильний, неточний принцип стратифікації галузей суспільної діяльності. Якщо вже й породжувати новий документ, то навіщо в ньому закладати таку неточність? Як може спеціальність бути за змістом ширшою за поняття галузі або включати ознаки, не передбачені назвою галузі (028 менеджмент соціокультурної діяльності в галузі 02 культура і мистецтво, коли спеціальність 073 менеджмент належить до галузі 07 управління та адміністрування; спеціальність 275 транспортні технології в галузі 27 транспорт, коли є галузь 18 виробництво та технології)? Як може назва спеціальності бути еклектичною, поєднувати різнопланові ознаки, поняття і бути ширшою за назву галузі або виходити за межі її назви (055 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії в галузі 05 соціальні та поведінкові науки)? За яким принципом у галузі виділяються спеціальності, якщо назви галузі й спеціальності ідентичні (галузь 09 біологія, спеціальність 091 біологія), а інша галузь включає дві спеціальності, при чому такі, які перебувають у родо-видових відношеннях (галузь 08 право, спеціальності 081 право і 082 міжнародне право)? Чому тоді немає адміністративного права, господарського права і т. д.?

 

Фахівці у галузі медіа та соціальних комунікацій за роки незалежності України зробили, зокрема, за підтримки попередніх влад та міжнародних структур воістину кардинальний прорив у розвитку фахової освіти та науки. Як європейська країна, Україна відокремила освіту рекламістів та піарників від журналістики, що відповідає принципам розвитку демократичних країн: з 2007 року відкрито було окремі бакалаврський напрям та магістерські спеціальності з реклами і зв'язків з громадськістю. Потужна світова індустрія реклами та піару потребує не те що окремої спеціальності, а претендує на окрему галузь суспільної діяльності. Її не варто «заганяти» в якусь іншу галузь чи робити спеціалізацією в межах іншої спеціальності. Це самодостатня галузь, натомість з нового переліку ця спеціальність зникла. Відкривати рекламу та піар як спеціалізацію в журналістиці недопустимо, це крок назад. Вважати рекламу та піар тільки спеціалізацією, наприклад, в рамках спеціальності з маркетингу - це звужувати цілу індустрію до маркетингових речей. Для чого робити крок назад в освіті?

 

Такою ж окремою індустрією вже давно є видавнича справа, освіта з якої корелює зі світовими трендами підготовки  кадрів (publishing and editing), наслідує як власні традиції розвитку книговидання, так і світові та модернізується під упливом сучасних технологій. Натомість спеціальність з видавничої справи та редагування зникла з переліку. Відкриття її як спеціалізації в рамках журналістики недоречне, оскільки поняття видавничої справи набагато ширше за журналістику. Вважати її спеціалізацією в рамках інформаційної справи - це штучно обмежувати поняття видавничої діяльності суто інформаційними процесами.

 

Науково-педагогічна громадськість знайшла сьогодні оптимальне поєднання понять видавничої справи, редагування, реклами, зв'язків з громадськістю та журналістики в рамках соціальних комунікацій. До речі, Україна першою серед пострадянських країн зробила крок в європейському та світовому напрямку розвитку, вознісши соціальні комунікації до окремої наукової галузі, яка природно об'єднала журналістику, видавничу справу, рекламу і піар, бібліотекознавство та архівознавство, документознавство й інформаційну справу. До прикладу, у польській освіті та науці (при їхніх власних підходах до галузей та спеціальностей) бакалаврські та магістерські програми з журналістики ідуть у поєднанні з соціальною комунікацією. В Україні ж, завдяки недолугому рішенню міністерства, замість того, щоб об'єднати наукову галузь соціальних комунікацій з освітньою галуззю, зберегти традиції, підтримати еволюційний розвиток у сфері медіа та комунікацій, зроблено крок до повернення на десятиліття назад. Якби до створення нового переліку галузей знань і спеціальностей були залучені члени науково-методичних комісій, подібних кроків назад вдалося б уникнути.

 

Вельмишановні Петре Олексійовичу та Арсенію Петровичу, ми, науково-педагогічна громада України у галузі медіа та комунікацій, просимо зважити на наші аргументи і призупинити дію аналізованої постанови, перейти до конструктивної роботи над удосконаленням переліку галузей та спеціальностей із залученням фахівців або ж (якщо це з якихось причин неможливо) внести зміни до прийнятої постанови і в частині нашої компетенції врахувати такі зміни:

 

- перейменувати галузь освіти 06 журналістика на соціальні комунікації, наблизивши таким чином освіту до науки (наукова галузь 27.00.00 соціальні комунікації),

 

- повернути до переліку спеціальності під шифрами 062 реклама та зв'язки з громадськістю, 063 видавнича справа та редагування,

 

- перенести до цього переліку спеціальність 029 під шифр 064 інформаційна, бібліотечна та архівна справа, оскільки в науці про соціальні комунікації є наукові спеціальності 27.00.02 документознавство, архівознавство, 27.00.03  книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, 27.00.07 соціальна інформатика. Таким чином була б забезпечена сумісність наукових та освітніх спеціальностей.

 

Ми сподіваємося на торжество логіки й справедливості і віримо у співпрацю влади й громади.

 

Прийнято і затверджено на засіданні Науково-методичної комісії з журналістики та інформації, Всеукраїнській науково-практичній конференції Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, 19 травня 2015 року

 

З повагою

 

№ з/п

Прізвище, імя по батькові

Посада та місце роботи

1.

Різун Володимир Володимирович

доктор філологічних наук, професор

Директор, завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Науково-методичної комісії з журналістики та інформації

2.

Сидоренко Наталя Миколаївна

доктор філологічних наук, професор

Завідувач кафедри історії журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

3.

Іванов Валерій Феліксович

доктор філологічних наук, професор

Завідувач кафедри реклами та зв'язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

4.

Шевченко Вікторія Едуардівна

доктор наук із соціальних комунікацій, доцент

Доцент кафедри електронних видань і медіа дизайну. Голова науково-методичної ради Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

5.

Теремко Василь Іванович

доктор наук із соціальних комунікацій, доцент

Завідувач кафедри видавничої справи і редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

6.

Корнєєв Віталій Михайлович

кандидат філологічних наук, доцент

Доцент кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

7.

Ромат Євген Вікторович

доктор наук державного управління, професор

Завідувач кафедри маркетингу та реклами Київського національного торговельно-економічного університету

Підписано 25.05.2015 року

 

№ з/п

Прізвище, імя по батькові

Посада та місце роботи

1.

Кравченко Світлана Іванівна

доктор наук із соціальних комунікацій, професор

Завідувач кафедри соціальних комунікацій Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

2.

Лизанчук Василь Васильович

доктор філологічних наук, професор

Завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка

3.

Погребна Вікторія Леонідівна

доктор філологічних наук, професор

завідувач кафедри журналістики Запорізького національного технічного університету

4.

Ткаченко Олена Григорівна

доктор філологічних наук, професор

завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету

5.

Зелінська Надія Віталіївна

доктор філологічних наук, професор

завідувач кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства

6.

Фінклер Юрій Едуардович

доктор філологічних наук, професор

професор кафедри реклами і мови ЗМІ факультету журналістики ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

7.

Лубкович Ігор Маркіянович

кандидат філологічних наук, доцент

доцент кафедри теорії і практики журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

8.

Паславський Ігор Іванович

кандидат політичних наук, доцент

доцент кафедри теорії і практики журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

9.

Барна Наталія Віталіївна

кандидат філософських наук, доцент

декан факультету філології та масових комунікацій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

10.

Близнюк Андрій Сергійович

кандидат філологічних наук, доцент

завідувач кафедри видавничої справи, редагування та основ журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка

11.

Мельнікова Юлія Олександрівна

кандидат філологічних наук, доцент,

завідувач кафедри соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету

12.

Яблоновська Наталія Всеволодівна

доктор філологічних наук, професор

Завідувач кафедри жірналістики Чорноморського державного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв

13.

Гандзюк Віталій Олександрович

кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент

в.о. завідувача кафедри журналістики Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського.

14.

Семенець Олена Олександрівна

доктор філологічних наук, професор

завідувач кафедри соціальних комунікацій Запорізького національного університету

15.

Зикун Наталія Іванівна

доктор філологічних наук, професор

професор кафедри журналістики Київського міжнародного університету

16.

Горбенко Галина Василівна

кандидат філологічних наук,  доцент

завідувач кафедри реклами та зв'язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
17.

Галич Валентина Миколаївна

доктор філологічних наук, професор

професор кафедри журналістики і видавничої справи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

18.

Мітчук Ольга Андріївна

кандидат філологічних наук, доцент

декан факультету журналістики ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

19.

Демченко Володимир Дмитрович

доктор філологічних наук, професор

декан факультету систем і засобів масової комунікації Дніпропетровського  національного університету

20.

Тихолоз Богдан Сергійович

кандидат філологічних наук, доцент

заступник декана факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

21.

Марчук Ганна Іванівна

кандидат філологічних наук, доцент

завідувач кафедри журналістики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

22.

Козачок Ярослав Васильович

доктор філологічних наук, професор

проректор з навчально-виховної роботи Національного авіаційного університету

Підписано 19.05.2015 року

 

Ілюстрація - www.pravda.lutsk.ua