ТЕЛЕКРИТИКА

Лісове господарство і громади: кожен за себе чи разом проти викликів?

За оцінками фахівців, близько 13% обсягу заготовленої деревини в Україні мають нелегальне походження


Причому ці дані досить суттєво відрізняються від цифр офіційної статистики. Ці дані навів відомий український вчений Микола Чернявський, виступаючи на семінарі «Аналіз економічних і соціальних впливів неефективних і несталих методів ведення лісового господарства та незаконних лісозаготівель на добробут місцевих громад», який організувало Товариство «Зелений Хрест» 12 листопада 2010 року у місті Львові.

 

Пан Микола вважає, що у вирішенні цієї проблеми не потрібно вдаватися до заборонних методів, які довели свою неефективність, а створювати ситуацію, за якої було б недоцільно вдаватися до нелегальних шляхів заготовлення деревини, або яка, певним чином, могла нівелювати такі підходи. Для реалізації такої концепції необхідна хороша міжвідомча взаємодія між силовими і природоохоронними відомствами. При цьому необхідно створити систему, де б жодне з відомств не мало однозначних контрольних чи виконавчих повноважень (так звана система противаг і стримувань). Для реалізації концепції потрібно, щоб у суспільстві, у сфері влади і фахівців набралася критична кількість. Одна з умов цього - хороше інформування громадськості про стан справ у галузі.

 

ІВ цілому доповідь М. Чернявського (НЛТУУ) була присвячена неефективному й несталому веденню лісового господарства та незаконним рубкам лісу, і доповідач в загальному окреслив актуальну проблему. Зокрема торкнулися питання незаконних рубок. Було запропоновано розробити й ухвалити документ, у якому б пропонувалося його чітке визначення. Такий документ слід було б винести на обговорення громадськості і прийняти за основу. Важливим питанням, яке потребує вирішення, є адекватний переклад й адаптація термінів, також їхнього правильного застосування в законодавстві. Впроваджувати актуальну термінологію необхідно, оскільки це один із факторів, який дасть змогу українській лісовій галузі рухатись у ногу з часом. Для прояснення ситуації з термінологією варто опитати велику кількість фахівців і на основі їхніх відповідей визначитись із правильним трактуванням того чи іншого терміну, тому що є суттєва різниця між вивезеною з лісу деревиною без жодних на те підстав і, скажімо, рубками, здійсненими з порушеннями установлених правил чи норм. Існують підходи, особливо на Заході, вважати незаконними рубками всі ті, що здійснені з порушеннями правил і норм, але з очевидних причин на наших теренах такий підхід не приживеться. Адже не можна ототожнювати рубки з боку населення для власних потреб, організовані нелегальні рубками промислового масштабу і корупційні схеми, у яких часто замішані владні структури.

 

Вже згаданий семінар відбувся у рамках реалізації регіональної програми ENPI-FLEG «Удосконалення систем правозастосування й управління в лісовому секторі у країнах-учасницях Європейської політики добросусідства та Росії», що здійснюється за підтримки Європейської комісії, Світового банку, за участі Міжнародної спілки охорони природи (МСОП) та Світового фонду дикої природи (WWF). У «круглому столі» взяли участь близько 50 фахівців, які представляли органи місцевого самоврядування, лісове господарство, науку, освіту, природозахисні громадські організації, підприємницькі кола та ЗМІ. Структура семінару налічувала п\'ять доповідей й обговорення результатів дослідження.

 

Це вже третій етап представлення результатів у рамках роботи програми в Україні цього року. Якщо на першому семінарі окреслили широке коло проблем, які стосувалися легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до лісових ресурсів, то на другому - обговорили різноманітні шляхи їх вирішення та результати роботи проекту і шляхи раціоналізації процедур легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до лісових ресурсів.

 

Тема доповіді Галини Герасим (Національний університет «Львівська політехніка») - «Соціологічні дослідження громад, малого бізнесу та фахівців лісового господарства: методичні особливості збору інформації про незаконні рубання лісу та шляхи їх усунення». У своєму виступі п. Галина виклала методику проведення дослідження в Україні. Опитування проводили в трьох групах у кожній області. Перша група була сформована з фахівців лісової галузі - працівників лісгоспів, управлінь, природоохоронних об\'єктів тощо. Друга - це підприємці, які мають справу з переробкою деревини. І третя група - місцеве населення досліджуваних лісистих територій. Було опитано по 200 осіб з кожної групи.

 

Відповідно до завдань, лісистості території, обсягів самовільних рубок, збитків, завданих ними, та низки інших параметрів дослідження зосередили на пілотних територіях чотирьох регіонів - Рівненської, Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Опитування проводили методом «снігової кулі» (кожен з респондентів називає наступних, які в змозі дати експертну оцінку). Вдалося досягнути як якісних, так і кількісних показників опитування, а створена емпірична база може стати суттєвою допомогою у розробці певних стандартів чи реформ для галузі в майбутньому. Результати дослідження не надають чіткої статистики, але дають змогу вловити певні тенденції у галузі.

 

Ярослав Геник («Зелений хрест») у доповіді «Основні причини та шляхи усунення незаконних рубань лісу: погляд фахівців лісового господарства» розповідав про результати опитування у першій групі респондентів. Серед опитаних спеціалістів лісового господарства побутує думка, що стан лісів у їхній місцевості є скоріше добрий, а кількість відверто негативних оцінок є незначною. На відповідь про достатність чи недостатність обсягів заготівлі деревини у місцевості приблизно половина опитаних оцінила її, як достатню, хоча по 20% респондентів дали і більш радикальні відповіді, оцінивши рівень заготівлі, як надмірний або недостатній відповідно.

 

Оцінюючи загрози для стану лісів, фахівці назвали головними недосконалу законодавчу базу і самовільне вирубування лісів з боку місцевих жителів. Тоді як інші загрози (наприклад, відвідування лісу рекреантами) назвали не надто небезпечними. Серед причин наявних загроз  назвали високий рівень безробіття населення і недостатнє фінансування лісогосподарських підприємств. Оцінюючи рівень нелегально заготовленої деревини до загальних об\'ємів, були названі подібні цифри до експертних оцінок (до 20%), хоча 12% респондентів назвали цифри у 50% і більше. Основні види незаконних рубок із боку місцевого населення - з метою отримання прибутку і для власних потреб. У той же час кількість завданих збитків оцінюється як середня. Серед чинників, що сприяють таким процесам: функціонування нелегальних приватних пилорам, низький рівень соціального забезпечення і високий рівень безробіття.

 

Заходи, що могли б сприяти зменшенню цих процесів, на думку лісівників, - посилення адміністративної та кримінальної відповідальності, зниження рівня безробіття та зростання добробуту населення. Також можуть бути корисними сертифікація лісів, підсилення штрафних санкцій (що перекликається з підвищенням відповідальності) та громадський контроль. Аналізуючи роль різних інституцій щодо запобігання нелегальним заготівлям хорошу оцінку отримала державна екологічна інспекція та лісогосподарські підприємства. У той же час визнано неефективними роботу громад та органів місцевого самоврядування. Усунути з бізнесу нелегальну деревину можна шляхом підсилення митного контролю, припиненням нелегального експорту й ефективнішої роботи правоохоронних органів. Враховуючи останнє, відповідальність слід покласти не тільки на працівників галузі, а й на правоохоронні органи, які часто займають пасивну позицію. У той же час фахівці скептично оцінюють перспективу участі у плануванні лісогосподарських заходів громади, хоча певна частина не відкидає певної її ролі у цьому. В обговоренні доповіді відзначили, що, незважаючи на різну природу чинників, що сприяють нелегальним рубкам, більшість заходів, що пропонують мають каральний характер, а не просвітницький (хоча низька екологічна культура - один із них).

 

Тема ще однієї доповіді звучала як «Значення лісів та лісового господарства для забезпечення добробуту місцевих громад». Мар\'яна Душна (НЛТУУ) дала визначення терміну «добробут», який включає не лише економічні показники. У лісозалежних районах України зазвичай низький рівень соціального забезпечення і високий рівень безробіття. Це спонукає людей йти до лісу з метою заготівлі деревини. Ліс вони розцінюють, в першу чергу, як джерело дров, деревини для господарських потреб, місце для збирання грибів, ягід та лікарських трав і місце відпочинку, а одночасно - як об\'єкт, який має підлягати охороні.

 

На відміну від фахівців лісового господарства представники громади оцінюють стан лісів, як радше, поганий, ніж добрий, а кількість позитивних відповідей не надто велика. Загрозою для лісів є самовільне вирубування лісів та низька екологічна культура мешканців, а також зловживання при експлуатації лісів з боку органів місцевої влади. Істотно впливають на самовільні рубання: функціонування нелегальних пилорам, які створюють попит на деревину, низький рівень соціального забезпечення (близько 80% відповідей), недостатні заходи з боротьби з контрабандою та корупцією, наявність в економіці тіньового сектору, висока прибутковість такої діяльності, недостатній контроль з боку компетентних органів. Ці явища мають свої наслідки, серед яких: погіршення рівня життя внаслідок виснаження природних ресурсів, соціальні конфлікти, втрата державного фінансування через недостатнє наповнення бюджету (водночас бюджет зазнає більших витрат на відновлення наслідків незаконних рубок та додаткову охорону), екологічні наслідки, зменшення захисних функцій лісу. Суттєвим недоліком є відсутність ефективного управління лісовим господарством країни.

 

Заходи, що сприятимуть усуненню цих процесів: зменшення рівня безробіття та зростання добробуту, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності, посилення громадського контролю. Що потрібно місцевій громаді для ефективного використання лісових ресурсів - підвищення культури користування лісом, створення ініціативної групи, яка б мала вплив на прийняття рішень у системі лісового господарства, рівень згуртованості громади та знання своїх прав.

 

Водночас громада не вважає, що якби отримала більші права на користування лісом, то це було б однозначно добре. Більше 40% опитаних вважають, що це породило б додаткові конфлікти. Решта відповідей доволі суперечливі і лише дають змогу зробити висновок, що громада внутрішньо ще не готова переймати на себе таку відповідальність. Тим більше, що участь громади в охороні лісів нині радше пасивна, ніж активна (певний виняток становить лише Івано-Франківська область).

 

У Карпатському регіоні вважають, що ефективним буде контролювати вивіз деревини (заготовлена деревина - не голка, її вивезення неможливо зробити непомітним), а також громадський контроль і доступ до внутрішньої документації лісгоспів. Тоді як на Поліссі вважають ефективним вивезення деревини й активну участь громади у плануванні лісогосподарських заходів.  Громада усвідомлює важливість лісу і тому екологізація освіти, створення шкільних лісництв й участь громади у лісовому господарстві (дворівневе планування) могли б дати хороший результат.

 

В обговоренні доповіді учасники зазначили, що місцеве населення мало б мати більше прав на користування лісом. Люди часто вважають найближчі лісові території «своїми», і ставляться до користування ними зовсім по-іншому. У цьому випадку цікавим є досвід програми «FORZA», яка пропонує дворівневе планування лісового господарства. Також корисними були б інформування громади з боку лісгоспів, звітування, сертифікація, яка б усувала конфлікти лісівників і громади, та сплату податків за користування дорогами від лісгоспів безпосередньо у місцеві бюджети.

Остання доповідь «Причини, наслідки та шляхи усунення незаконних рубок: порівняльний аналіз поглядів різних лісокористувачів» мала підсумковий характер і поєднувала підбиття підсумків та аналіз отриманих результатів у межах дослідження.

 

Ігор Соловій («Зелений хрест») розповів про низку «круглих столів», що були проведені у Старому Самборі, Косові, Хусті, Березному протягом вересня-жовтня 2010 року, і про проблеми й пропозиції, які там озвучували:

- проблеми лісів, які не належать до лісового фонду жодного з лісокористувачів;

- неефективна система покарань;

- наявність лазівок у законодавстві;

- ефективне оподаткування і розподілення бюджетних коштів;

- оперативне отримання дозволів для підприємців;

- неефективне використання решток лісосік;

- продаж дров;

- відміна митного збору на б/в лісогосподарську техніку.

 

Слід також звернутися до міжнародного досвіду, який пропонує розмежування господарчих і контрольних функцій (досвід Польщі), електронний облік і єдиний реєстр деревини (досвід Румунії, де система впроваджувалася 8 років), громадські роботи як покарання за незаконні рубки (досвід Словаччини).

 

Учасники семінару обговорили актуальні проблеми галузі та шляхи їх можливого вирішення, а також окреслили коло питань, які могли б стати темами наступних досліджень у рамках роботи програми ENPI-FLEG в Україні:

- ідея легалізації підпільних пилорам, яку можна було б здійснити шляхом поступової їх сертифікації та переведення в законне русло. Підходити до цього слід, ретельно все обдумавши і зваживши, оскільки за ними часто стоять доволі складні схеми;

- для покращення соціальної ситуації у лісистих районах розробити систему привілеїв у користуванні лісовими ресурсами для місцевого населення;

- преміювання майстрів лісу за недопущення на ввіреній їм території нелегальних рубок;

- масові всихання похідних смерічників у Карпатах, порівняно з якими проблеми самовільних рубок відходять на другий план;

- актуальна (для Київської області, гірських районів, низки інших регіонів) проблема переведення самозаліснених земель у лісовий фонд і пов\'язані з цим правові труднощі. Спрощення схеми легалізації і переведення в лісовий фонд;

- економічне стимулювання за виявлення порушників;

- налагодження просвітницької роботи серед школярів (шкільні лісництва та інші заходи);

- засміченість лісів як одна з найбільших загроз для лісів;

- розробка комплексних комерційних проектів, де б здійснювалася не тільки заготівля деревини, а й застосовувалися туризм і рекреація;

 

Учасники зійшлися на думці, що проблеми лісової галузі потребують у подальшому широкого обговорення.

 

Тарас Сасс, газета «Деревообробник № 14, 2010р»

Главное в разделе

Культура

Одесская киностудия объявила о начале новой эпохи

Дуся

Олега Винника обвинили в плагиате, фанаты негодуют

Популярное на Телекритике



Культура

Как в Украине снимали фильм с любимыми актерами Тарантино, Скорсезе и Триера

Дуся

«Не хотелось пить, а придется»: Верка Сердючка анонсировала прощальный тур

Культура

4 самых ожидаемых сериала по книгам, которые трудно экранизировать

Бизнес

Современные видеорегистраторы: больше, чем просто камеры