ТЕЛЕКРИТИКА

Які зміни ініціювала Сюмар до законодавства про суспільне мовлення

Архив

Визначений юридичний статус і база НСТУ, змінена система фінансування, гарантії отримання ліцензій і майна, новий порядок формування наглядової та редакційної рад


10 грудня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №1357«Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України». Ініціаторкою законопроекту стала народна депутатка Верховної Ради України від «Народного фронту», голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар.

 

Законопроект передбачає внесення низки суттєвих змін до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (закон про СМ), а також до законів «Про приватизацію державного майна», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

 

«Телекритика» проаналізувала ці зміни, які визначають юридичний статус і базу утворення Національної суспільної телерадіокомпанії України, змінюють систему фінансування НСТУ, порядок формування наглядової та редакційної рад, а також гарантують отримання ліцензій і майна.

 

 

Юридичний статус і база НСТУ

 

Ініціаторка законопроекту пропонує безпосередньо законом про СМ, а не підзаконним актом визначити, що суспільне телебачення і радіомовлення України створюється у формі публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ), 100 відсотків акцій якого належить державі.

 

Відповідну зміну пропонували члени робочої групи з розробки змін до закону про СМ. Адже в поки що чинному законі йдеться про те, що НСТУ є юридичною особою публічного права. 7 листопада уряд прийняв постанову про створення НСТУ у формі ПАТ. Проти такого рішення виступив колишній голова Комітету свободи слова Микола Томенко, НМПУ, профком працівників культури НТКУ. Мін'юст зазначив, що ця постанова уряду не суперечить Конституції України, водночас потребує узгодження з деякими законами.

 

У законі про СМ пропонується змінити перелік державних мовників, на базі яких буде створено НСТУ. Зокрема, вилучити з їх числа державну телерадіокомпанію «Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення"» (УТР), адже іномовлення, яким займається УТР, на думку багатьох медійних експертів, має бути державним. Натомість до переліку запланованих до перетворення на НСТУ державних телерадіокомпаній (ТРК) ініціатор законопроекту пропонує додати Новгород-Сіверську регіональну державну телерадіокомпанію «Сіверська» і Криворізьку регіональну державну телерадіокомпанію «Криворіжжя». Власне, ці пропозиції висловили й члени робочої групи.

 

Таким чином, законопроект передбачає утворення НСТУ на базі Національної телекомпанії України, а також Національної радіокомпанії України, державної ТРК «Культура», обласних державних ТРК, державної ТРК «Крим», державних організацій Київської державної регіональної ТРК, Севастопольської регіональної державної ТРК, Новгород-Сіверської регіональної державної ТРК «Сіверська», Криворізької регіональної державної ТРК «Криворіжжя», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм».

 

Ці державні ТРК реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України.

 

При цьому утворення НСТУ буде здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених законом про СМ. А Статут НСТУ має визначати повноваження акціонера з урахуванням цих особливостей.

 

Кабмін має утворити комісію з реорганізації юридичних осіб, на базі яких утворюється НСТУ, та визначити порядок перетворення Національної телекомпанії України в НСТУ, з урахуванням особливостей, визначених законом про СМ. Цю зміну передбачається внести до прикінцевих і перехідних положень закону про СМ.

 

Оприлюднення урядом прийнятого рішення щодо утворення НСТУ буде офіційним повідомленням для кредиторів про припинення юридичних осіб, на базі яких утворюється НСТУ. Це ще одна зміна до прикінцевих і перехідних положень.

 

 

Мовлення та ліцензії

 

Ініціаторка законопроекту пропонує перейменувати статтю 5 закону про СМ «Структура НСТУ» на «Мовлення НСТУ» та не виділяти таких структурних підрозділів, як Суспільне телебачення (на двох каналах) і Суспільне радіо (не менш ніж на трьох каналах).

 

Натомість пропонується зафіксувати в законі про СМ, що НСТУ здійснює мовлення не менш ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (тобто на двох каналах у цифрових мультиплексах): суспільно-політичному та культурно-освітньому, та не менш ніж на трьох загальнонаціональних радіоканалах: суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному.

 

До числа основних завдань НСТУ пропонується додати забезпечення рівного і прозорого доступу суб'єктів суспільно-політичного життя до дискусійних форматів, зокрема у виглядів дебатів.

 

Передбачено записати в законі про СМ, що свої ліцензії на мовлення НСТУ отримає шляхом переоформлення ліцензій державних ТРК, на базі яких утворюється НСТУ. Одночасно з переоформленням Національна рада з питань телебачення і радіомовлення має визнати недійсними відповідні ліцензії державних ТРК.

 

Під час прийняття рішення про переоформлення ліцензій допускається внесення змін лише щодо органів управління, складу редакційної ради, складу наглядової ради, зазначення власника/засновника телерадіоорганізації, концепції мовлення (за умови дотримання вимог закону про СМ), а також строку дії ліцензії.

 

При цьому до завершення реорганізації державних мовників, на базі яких утворюється НСТУ, їхні ліцензії є чинними до моменту ухвалення Нацрадою рішення про визнання їх недійсними.

 

Пропонується законом про СМ зобов'язати Нацраду видати НСТУ ліцензію на другий загальнонаціональний канал мовлення багатоканальної ефірної телемережі - друге місце в цифровому мультиплексі. Цю зміну передбачається внести до прикінцевих і перехідних положень закону про СМ.

 

Позаконкурсне ліцензування НСТУ передбачено гарантувати не лише законом про СМ, а й законом «Про телебачення і радіомовлення». Але при розгляді заяв під час конкурсів Нацрада теж повинна буде надавати перевагу суспільному мовнику. Також НСТУ отримає пріоритетне право на замовлення через Нацраду висновків «Українського державного центру радіочастот» для створення і розвитку своїх мереж.

 

Пропонується звільнити НСТУ від внесення плати за видачу, переоформлення та продовження ліцензій на мовлення, записавши це в законі «Про телебачення і радіомовлення».

 

 

Наглядова рада

 

Законопроект пропонує дещо змінити повноваження Наглядової ради НСТУ та порядок її формування.

 

З повноважень пропонується прибрати контроль за виконанням статуту. Натомість - наділити Наглядову раду повноваженням призначати чотирьох членів до складу редакційної ради НСТУ, а також встановлювати умови розміру оплати праці працівників НСТУ.

 

Що стосується формування правління, то законопроект передбачає, що Наглядова рада обиратиме членів правління не сама, а за поданням голови, якого сама ж обиратиме на конкурсних засадах на чотири роки (раніше в статтях 2 і 12 закону про СМ були розбіжності в цьому питанні). Також Наглядова рада укладатиме з усіма членами правління контракти.

 

У випадку невиконання головою або членами правління вимог, передбачених частиною 2 статті 9 закону про СМ, Наглядова рада НСТУ буде зобов'язана припинити повноваження голови або відповідного члена правління.

 

Законопроект пропонує чітко визначити кількість представників у Наглядовій раді від депутатських фракцій і груп - не по одному від кожної, а загалом вісім. При цьому визначення цих представників буде забезпечувати комітет Верховної Ради, до компетенції якого віднесено питання телерадіомовлення (нині це Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики), якому кожна депутатська фракція і група подаватиме по одній кандидатурі. У випадку дострокового припинення повноважень члена Наглядової ради фракції та групи вноситимуть подання про заміщення вакантної посади.

 

Також передбачено скасувати обмеження для громадських об'єднань без всеукраїнського статусу на делегування своїх представників до Наглядової ради. Планується також розширити сфери діяльності ГО: об'єднати освіту з наукою, натомість додати ще сферу забезпечення прав національних меншин.

 

Таким чином, дев'ятьох представників у Наглядовій раді від громадськості зможуть обирати громадські об'єднання та асоціації, основним видом діяльності яких є діяльність у сферах: освіти і науки, забезпечення прав національних меншин, фізичного виховання і спорту, журналістики, правового захисту, захисту інтересів дітей і молоді, творчій, місцевого самоврядування, захисту прав осіб із особливими потребами.

 

Нагадаємо, що робоча група з розробки змін рекомендувала зафіксувати в законі про СМ, що до Наглядової ради входить 15 членів. Але ініціатор законопроекту збільшила їхню кількість до 17.

 

До числа регуляторних повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в законі про Нацраду пропонується записати розробку та затвердження порядку проведення конференцій щодо формування, обрання та припинення повноважень складу Наглядової ради НСТУ.

 

 

Редакційна рада та редакційна політика

 

Законопроект передбачає записати до закону про СМ процедуру формування редакційної ради НСТУ. Ініціатор законопроекту пропонує, щоб редакційна рада формувалася з працівників НСТУ та складалася з чотирьох осіб, що призначаються наглядовою радою НСТУ, та п'яти осіб, які обираються загальними зборами творчого колективу НСТУ.

 

Редакційна рада подаватиме Наглядовій раді на затвердження редакційний статут, який повинен відповідати вимогам закону «Про телебачення і радіомовлення», за винятком положення щодо редакційної ради, яка окремо прописується в законі про СМ.

 

У законі «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» планується зафіксувати, що НСТУ матиме право, а не обов'язок висвітлювати діяльність Президента України.

 

Загалом же порядок поширення НСТУ повідомлень Президента України, голови Верховної Ради України, прем'єр-міністра України, голови Верховного Суду України, голови Конституційного Суду України та надання їм прямого ефіру для екстрених офіційних виступів буде визначено суто законом про СМ. А поширення цих повідомлень фінансуватиметься з державного бюджету за рахунок видатків, передбачених на фінансування відповідних державних органів. Статті про обов'язкові теле- і радіопередачі та регламент висвітлення діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування планується вилучити.

 

У законі про СМ, нагадаємо, сказано: НСТУ не зобов'язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

 

Фінансування

 

Законопроект вносить зміни до статей про фінансування НСТУ. Пропонується, щоб НСТУ від початку своєї діяльності та без обмежень у часі могла фінансуватися одночасно за рахунок:

- продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами;

- державного і місцевих бюджетів;

- добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних;

- абонентської плати;

- інших надходжень.

 

За чинним законом про СМ, нагадаємо, НСТУ перші чотири роки має фінансуватися виключно коштом державного бюджету, а інші джерела фінансування можливі лише згодом, при цьому абонплату не виділено в окремий рядок у законі.

 

Із закону про СМ пропонується вилучити норму, яка обмежує трансляцію реклами п'ятьма відсотками. Натомість планується, що протягом перших чотирьох років із моменту утворення НСТУ для неї діятимуть ті ж рекламні квоти, що й для всіх інших мовників (за законом «Про рекламу» - це не більше 15% протягом доби та не більше 20% протягом години, а під час виборчого процесу, відповідно, не більше 20% і 25%).

 

Упродовж п'ятого року мовлення рекламні квоти для НСТУ знижується до 10% протягом доби та 15% протягом години (відповідно, 15% і 20% протягом виборчого процесу).

 

Починаючи з шостого року мовлення рекламні квоти для НСТУ знижуються до 5% протягом доби та 10% протягом години (відповідно, 10% і 15% протягом виборчого процесу).

 

 

Майно

 

Із закону про СМ пропонується вилучити норму про те, що майно НСТУ є державною власністю. Також пропонується позбавити уряд права вилучати в НСТУ майно. Таким чином, Кабінет Міністрів України лише здійснюватиме контроль за використанням і збереженням переданого НСТУ майна та зможе визначати суб'єкт управління зазначеним майном.

 

Як і раніше, НСТУ не матиме права безоплатно передавати майно та земельні ділянки іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.

 

Приймати рішення про вчинення правочину щодо майна НСТУ зможуть різні суб'єкти, залежно від його вартості. Зокрема, щодо майна вартістю до 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності НСТУ - рішення зможе приймати правління НСТУ, майна вартістю 10-25% вартості активів - наглядова рада НСТУ, майна вартістю понад 25% вартості активів - акціонер (тобто держава).

 

Відповідно до пропонованих змін, НСТУ отримає право володіти, користуватися та розпоряджатися майном (рухомим і нерухомим), набутим за рахунок коштів від власної господарської діяльності, з урахуванням обмежень, встановлених законом про СМ.

 

У перехідних і прикінцевих положеннях закону про СМ пропонується встановити, що НСТУ є правонаступником усіх прав і обов'язків, у т.ч. на всі об'єкти права інтелектуальної власності юридичних осіб, на базі яких утворюється НСТУ.

 

Внесення до статутного капіталу НСТУ права користування земельними ділянками, наданими для розміщення юридичних осіб, на базі яких утворюється НСТУ, буде здійснюватися відповідно до нормативної оцінки таких ділянок, а в разі її відсутності - відповідно до експертної оцінки.

 

Внесення нерухомого майна до статутного капіталу НСТУ зможе здійснюватися на підставі обліку майна без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

 

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу НСТУ, буде здійснюватися на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу НСТУ. Передавальний акт та/або акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу НСТУ.

 

Передбачається також встановити, що статутний капітал НСТУ формується за рахунок майна юридичних осіб, на базі яких утворюється НСТУ, за винятком майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу і закріплюється за НСТУ на праві господарського відання.

 

 

Інші норми

 

Пропонується встановити, що створення НСТУ не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України.

 

Під час утворення НСТУ, формування його статутного капіталу та припинення юридичних осіб, на базі яких утворюється НСТУ, не повинні будуть застосовуватися положення законодавства щодо:

- необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов'язанні (переведення боргу), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- права кредиторів вимагати у зв'язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов'язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;

- неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами;

- проведення аудиторської перевірки фінансової звітності юридичних осіб, на базі яких утворюється НСТУ.

 

Також щодо НСТУ не повинні будуть застосовуватися норми закону «Про управління об'єктами державної власності», що стосуються відрахування до державного бюджету частини прибутку (доходу) державними підприємствами і господарськими структурами та спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів (пункт 22 частини 1 статті 6 та частина 5 статті 11).

 

Телерадіоорганізації суспільного телебачення і радіомовлення України (в т. ч. їхні акції, корпоративні права) мають бути зараховані до числа об'єктів, що мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації. Відповідну зміну пропонується внести до закону «Про приватизацію державного майна».

 

У прикінцевих і перехідних положеннях закону про СМ пропонується визначити, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить закону про СМ.

 

Із закону «Про телебачення і радіомовлення» пропонується вилучити статті про НТКУ та НРКУ. Натомість записати, що ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» є телерадіоорганізацією, яка веде мовлення на загальнонаціональних телевізійних каналах, у т.ч. загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та радіоканалах, відповідно до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та умов ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

 

Згадки про НТКУ та НРКУ передбачено вилучити і з закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

 

Фото - finance.obozrevatel.com