ТЕЛЕКРИТИКА

Юрій Сидоренко: «У НІСі щодня виходиш на роботу, як на війну»

Екс-випусковий редактор новин «Інтера» розповідає про специфіку роботи під керівництвом Іллі Канавіна та причини свого звільнення з каналу


У «Національних інформаційних системах» (НІС) - новинному продакшні медіагрупи «Інтер» продовжуються звільнення, спричинені зміною телевізійних команд. Як відомо, звільнення генерального продюсера Ганни Безлюдної, потягнуло за собою звільнення кількох ключових людей з її когорти, зокрема і головного редактора НІСу Антона Нікітіна.

 

Нові керівники НІСу Лариса Горська, Ілля Канавін, якому джерела ТК приписують повну владу у продакшні,  та Дмитро Белянський почали активно формувати команду, потроху вичищаючи «старі кадри». Сьогодні трудову книжку з компанії забрав Юрій Сидоренко, екс-випусковий редактор «Подробиць тижня». Він погодився відповісти на кілька запитань ТК.

 

- Пане Юрію, чому ви пішли з «Інтера»?

- Не я пішов, а мене пішли. А чому - однозначної відповіді в мене немає. Але я би хотів означити, чому я зголосився на розмову з «Телекритикою». Дві причини. Перше - я б не хотів, щоб у подальшому за моєю спиною почалася спекуляція неправдивою інформацією щодо мене та мого звільнення. Друге - я бачу, яка на каналі ситуація: серед журналістів, операторів тощо немає людей, впевнених у своєму завтрашньому дні на каналі. Може здатися, що я кажу так, бо ображений, що мене «пішли», якби не події останніх днів - чергові звільнення. Тому ще дві речі - стосовно ситуації на каналі я висловлююся лише один раз. І навіть здогадуючись, яка реакція на мої слова може лунати з «Інтера», я більше до цієї теми не повернуся. І друге - я свідомо викладаю лише факти, і утримуюсь від їхніх оцінок.

 

А факти такі. Наступного дня після мене, про звільнення повідомили керівникові міжнародного відділу (Наталя Гуменюк - ТК). Повідомив навіть не директор - її попросили зайти у відділ кадрів, а там вже сказали, що з нею прощаються, хоча жодних претензій чи зауважень щодо професійності, наскільки мені відомо, висловлено не було. Навпаки, після довгого стажування за кордоном, два тижні її розпитували, як працює відділ, і ніщо навіть не вказувало на такий поворот подій. Ще факт - у НІСі неодноразово з боку керівництва було заявлено: той, хто хоче працювати, працюватиме, і звільнень не буде. А тим часом звільнення тривають.

 

- Чим зумовлене ваше звільнення з каналу?

- В останню мою робочу неділю (25.10.2009 року) за чотири години до початку «Подробиць тижня» мене відсторонили від ефіру. Чому це сталося - я не маю однозначного пояснення, адже до цього всі недільні випуски були добре оцінені як керівництвом, так і, якщо зважати на цифри, глядачами. Але на тижні загострилися стосунки між мною та Іллею Канавіним (консультант НІСу ), і як наслідок - з Ларисою Горською (директором НІСу), Дмитром Белянським (головою аналітичної служби НІСу) і Олександром Пилипцем (заступник директора НІСу). Не подобалось все. Навіть ті сюжети, які ми з Канавіним обговорювали раніше. Він зі здивуванням «дізнавався», що вони знімаються, і питав, хто давав дозвіл на зйомки. Зокрема, це сюжет про ксенофобію в Україні, який зрештою так і не пішов в ефір.

 

- Тобто це були претензії не до якості сюжетів, а до їхньої тематики?

- Якщо цитувати Канавіна - «у тебя полвыпуска херни». Завважте: о восьмій вечора я подивився програму - усі підводки, написані мною, пішли в ефір. З частини - просто шматки прибрали, і так і лишили, попри те, що з`явилися певні нелогічності.  Тобто якщо там була «херня», то був час її переписати. Але цього ніхто не зробив. Тож або там таки не було «херні», або просто шукали привід для відсторонення.

 

 

 

- А які вимоги висував Ілля Канавін до роботи журналістів?

- Коли він прийшов, один із журналістів поставив запитання, які є претензії до наших новин. Канавін тоді сказав, що претензій у нього немає, є лише певні побажання, які він разом із нами втілить у життя. Після цього (вже минуло кілька днів після звільнення Безлюдної, Нікітіна та ін.) було заявлено, що звільнень більше не буде і всі, хто хоче працювати, працюватимуть. Однак через кілька днів ми дізналися, що звільнили випускових редакторів «Подробиць» Ірину Малихіну, Анжелу Руденко, а слідом за ними - й директора виробництва Андрія Асіна. І вимоги до колективу формувалися поступово. Наприклад, станом на сьогодні випускові редактори не мають права нічого поставити у випуск, якщо це не погоджено з Канавіним. Ще факти - як це було в ситуації з одним з редакторів, вже звільненим. Був сюжет із Верховної Ради, його вичитав не тільки випусковий, а ще й три особи, включаючи консультанта (Канавіна). Сюжет пішов в ефір, а на планірці після ефіру редактора спитали, яким чином у сюжеті з'явився синхрон представника певної політичної сили,  адже цю політичну силу показували минулого тижня. Але ж вони всі читали це до випуску! У мене була інша ситуація: сказали, що хочуть бачити Тимошенко в ефірі, дзвони, мовляв, кожного тижня і домовляйся про інтерв'ю з нею. Коли я минулої середи сказав, що нам дадуть відповідь у неділю, після висування Тимошенко, - довго розпитували, чому це я дзвонив прес-секретарю прем'єра.

 

- Які в Іллі Канавіна були побажання щодо висвітлення політики чи інших тем?

-  Як це формулювалось: це не тема для «Подробиць» чи «Подробиць тижня», вона для них дуже дрібна, і ми її не будемо висвітлювати. Таким чином якісь речі нівелювалися. Наприклад, у «Подробицях» планувався сюжет про примирення бійців УПА та ветеранів Великої вітчизняної війни. Спільний захід колишніх ворогів був того тижня у Львові. Але було ухвалено рішення, що на одній цій події такий сюжет не робиться. Запланували у випуск Б/З, але навіть і його в ефірі не було. Взагалі, ідеологічні моменти доволі часто лунали у приватних бесідах. Зі мною таких було кілька. Під час останньої мені було заявлено, що Україна зацікавлена у тому, щоб оголошувати своїх сусідів ворогами, та більше того - Україна вже двічі воювала з Росією. Я попросив Канавіна уточнити, в яких роках це було. Він відповів: під час чеченської війни та минулорічної грузино-російської. На моє зауваження, що про минулорічну війну нічого не доведено, а у Чечні якщо і воювали українці, то це було у приватному порядку, і Україна як держава у тій війні ніяк не виступала, мені було сказано, щоб я не розводив тут - цитата - «вот этой вашей пропаганды».  Більше до зовнішньополітичних тем зі мною Канавін намагався не повертатися.    

 

- А чи був цей сюжет про пісню «Лідер», присвячену Януковичу?

- У нас ніколи не було наміру присвячувати цій пісні окремий сюжет. Це мав би бути сюжет про те, як передвиборна кампанія стартанула ще до офіційного оголошення про перегони. Я пропонував видати його напередодні початку виборів - 18 жовтня. Пісня «Лідер» (навіть без Тото Кутуньо) мала бути одним із фрагментів, як і щодо блогу Тимошенко. Ще фрагмент - про книгу Тігіпка і ще щось.

 

Як я вже сказав, це однозначно не був сюжет про пісню «Лідер». Можливо, те, що цю пісню планували згадати у сюжеті, зіграло якусь роль у тому, що від нього відмовилися. Можливо, але це не більше, ніж здогадки. Вердикт був таким, що це занадто дрібні теми для «Подробиць тижня». Це було вирішено ще в середу, задовго до ефіру, коли сюжет ще не було написано, змонтовано, а лише набирався матеріал для нього.

 

- А вам пояснили причину вашого звільнення?

- Так. Вони сформулювали це так (я це переказую майже дослівно): у понеділок - кому ми не скажемо, від кого ми не скажемо - був дзвінок від людини, яка займається розміщенням усього чого завгодно за великі гроші на телеканалах. І нібито ця людина, ім'я якої мені не назвали, спитала в іншої людини, - її ім'я мені також не повідомили, - мовляв, «я домовлявся з Сидоренком розмістити за гроші інтерв'ю з Тимошенко на "Інтері", але його відсторонили від ефіру; то з ким мені далі вести розмову?». На підставі цього нібито дзвінка, якого просто не могло бути, мене і звільнили. Коли я питав, чому цій невідомій людині вірять, а у мене навіть не намагаються з`ясувати, було таке чи ні, відповідь Горської була така: «У мене немає доказів, що це було. Але немає доказів, що і не було. Тому я не можу тебе залишити». У відділі кадрів від мене вимагали написати заяву за власним бажанням - інакше, мовляв, звільнять за статтею. Та коли я сказав, що я буду вимагати розслідування із залученням внутрішньої служби каналу, комісії з журналістської етики та якихось видань - або незалежних, або тих, що представляють різні політичні табори (приміром від БЮТу та Партії регіонів), - мені відразу запропонували розійтися полюбовно.

 

- Кажуть, на вашу посаду має прийти Тарас Говдя...

- Мені про це нічого не відомо. Коли я вже оформлював звільнення, мав прийти, здається, Бабич із «Українських новин». Його представили на одній планірці з Панютою.

 

- Чи прийшов на канал ще хтось із російської команди Канавіна?

- Особисто я нікого з російських колег Канавіна на каналі не бачив.

 

- А чим займається новостворена аналітична служба?

- Вони готують інформацію по дню або наступному тижню. Якщо треба - шукають додаткові матеріали для сюжетів. Раніше було все те саме, тільки цим завідувала інша людина.

 

- Чи змінилася структурно робота в НІСі?

- Змінилася. В нас було закрито редакцію «Подробиць тижня» і всі журналісти тепер працюють і на «Подробиці», і одночасно на «Подробиці тижня». Раніше була окрема команда, але Канавін сказав, що він проти цього. Більше того, «Подробиці тижня» були в окремій кімнаті, там окрім журналістів працювали режисери, випусковий та ведучі, але їх звідти виселили - десь, дванадцять людей. Тепер там працюють двоє - директор з виробництва та його заступник.

 

- Така система в НІСі триватиме лише на час виборів?

- Я не знаю. Канавін казав, що в нього контракт до 1 березня. Він це повідомив на одній з планірок, і я не бачу в цьому ніякої таємниці.

 

- Як щодо цієї ситуації налаштований журналістський колектив? Чи багато людей, які хочуть іти?

- Багато журналістів нині шукають можливість кудись піти, може навіть узагалі піти з новин до кінця виборів. Як сказала одна моя колега, найгірше те, що у НІСі ти щодня виходиш на роботу, як на війну; так мало того, що ти воюєш невідомо з ким - так війна ще й на мінному полі, а ззаду в тебе стріляють ті, хто має захищати зі спини. Як на мене, це доволі точний опис того, що нині відбувається в НІСі.

 

- За часів Антона Нікітіна ситуація в НІСі була кардинально іншою?

- І за часів Нікітіна були суперечки про теми та способи їх висвітлення, але завжди можна було або дійти компромісу, або отримати обґрунтовану відмову від нього.  До того ж Антон зі співробітниками розмовляв, по-перше, без матів, а по-друге - на «ви». Ми з ним перейшли на «ти» тільки через півроку роботи. Антон щотижня проводив загальні планірки. Тепер щотижневі зустрічі з колективом відмінено, журналістів збирають дуже рідко. Антон відрізнявся ще й тим, що з ним можна було сперечатися. Він ніколи не казав, що «демократия заканчивается на мне», як висловився Канавін на поки єдиній на моїй пам`яті загальній планірці.

 

- Що ви плануєте робити тепер?

- Я не хочу до кінця виборів повертатися в новини. А там подивимось. Поки що є кілька попередніх розмов, але всі вони не стосуються новин. І це принципово.

 

Главное в разделе

Бизнес

Провайдеры, вещатели и «Зеонбуд»: отсутствие регуляции и запуск платного пакета эфирной цифры

Бизнес

Побег от проблемного кино

Популярное на Телекритике



Бизнес

Провайдеры, вещатели и «Зеонбуд»: отсутствие регуляции и запуск платного пакета эфирной цифры

Бизнес

Дистрибуция каналов четырех ведущих телегрупп в 2019 вырастет до 10,5 гривны. ОБНОВЛЕНО

Дуся

Идем со мной, мальчик, я покажу тебе «Ворошиловград»

Бизнес

Побег от проблемного кино