ТЕЛЕКРИТИКА

Павло Грицак: "На концерт-генеральну репетицію перед фіналом люди купили більше квитків, ніж навіть на півфінал".

31 травня у "Телекритиці" відбулася чат-конференція за участю виконавчого продюсера "Євробачення-2005" Павла Грицака.


Грицак Павло Вікторович, закінчив Національний університет „Києво-Могилянська академія” за спеціальністю „політологія” та Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка за спеціальністю „історія”. У 1998-1999 роках працював журналістом, а згодом − відповідальним за випуск програми „Клуб п’яти континентів” на Першому національному. З січня 2002 року до лютого 2005 року очолював дирекцію НТКУ. З лютого 2005 року − віце-президент Національної телерадіокомпанії України.

Тема розмови: „Євробачення” в Україні: підсумки і коментарі”.

- Вітаємо всіх гостей у чаті. Ви вже можете ставити свої запитання. Павло Грицак трохи затримується. Але ви отримаєте відповіді на всі Ваші запитання.

- Доброго дня всім.

- Яким був приблизний робочий графік дня виконавчого продюсера Євробачення? Адже на такій роботі можна й згоріти...

- Графік роботи виконавчого продюсера такий, що о 7:45 були перші збори. Робота закінчувалася, як правило, за 24 годину, близько 2-ї, 3-ї, близько 4-ї − вдома. Графік напружений. Таким був графік не лише продюсера, але й усієї команди, яка працювала на Євробаченні.

- Как можно было допустить к участию в конкурсе "Гринджол"? Это же "порнография", а не выступление. Стыдно за Украину.

- Що значить допустити? За „Гринджол” голосували люди. Сам відбір передбачав телефонне голосування. І люди вибрали того, кого хотіли вибрати. Однією з причин було, мабуть, те, що люди вибирали, оскільки частину свого життя віддали Майдану. Вони переживали разом з „Гринджолами” радість, біль, п’янке почуття перемоги.

- Сколько билетов было продано на финал?

- На фінал було продано 100% квитків. На півфінал − близько 50%. На репетиції було продано менше. Одразу після півфіналу зросли продажі квитків. Люди захотіли піти на Євробачення. Мабуть, це тому, що вони побачили на екрані ту картинку, яка їм сподобалась, і вони захотіли прийти подивитись особисто. На концерт-генеральну репетицію перед фіналом люди купили більше квитків, ніж навіть на півфінал.

- На чому зекономили 10 млн. гривень?

- Зараз ми підраховуємо всі наші витрати. Ми будемо готові про це сказати в другій половині червня. Але ми намагалися економити на всіх статтях. Практично по всіх статтях витрат зекономили.

- Не зрозумів − цифру економії вже видали на-гора, а за якими статтями − зовсім нічого не можете сказати? А можете сказати, від якої, все ж таки, суми ця економія − у 10 млн.?

- Це та економія, яка існує від суми 67 мільйонів, виділених державним бюджетом України. В мене зараз немає при собі бухгалтерських документів, тому я не можу дати відповідь. Але я запевняю, що більш детальна інформація буде обов’язково надана. Я можу згадати по пам’яті ті статті, по яких було зекономлено, але це не буде повна картина

- Вы начинали заниматься «Евровидением» при «старой» власти, а закончили при «новой». Вас оставили (всех других уволили) потому, что у «оранжевых» не было выхода («Евровидение» на носу) или были другие причины?

- Я не вважаю, що стара влада, нова влада... Я почав займатися Євробаченням з січня 2002 року. Насправді, я радий, що зміг його довести до логічного завершення.

- Як ви ставитесь до того, що пише на „Телекритиці” Олександр Зирін про, в тому числі, і вашу діяльність? У чому він має рацію, а в чому − ні?

- Набагато легше писати, ніж щось робити. Дуже прикро, що Олександр Зирін все ще продовжує бути не в матеріалі. Хоча Євробачення вже закінчилось. Все, що пише Зирін − це абсолютна жовч і непрофесійний журналістський підхід. Насправді, дуже прикро, оскільки це єдиний, мабуть, випадок, єдиний журналіст, який має таку позицію.

- Будут ли новые проекты − или международная редакция по-прежнему будет заниматься тупым перегоном чужого ТВ?

- Ми й раніше займалися міжнародними проектами. Це, мабуть, найбільший і найгучніший проект, яким займалося Об’єднання міжнародних відносин. Ми будемо старатися розвивати нові міжнародні проекти. Щодо тих проектів, якими займалося ОМВ, можна назвати і пілотне супутникове мовлення 1-го Національного каналу, зокрема, на регіони Російської Федерації. З цього починалася всесвітня служба телебачення і радіомовлення. була участь і перемога в конкурсі молодих танцюристів, який пройшов не таким поміченим у 2003 році. Були й інші проекти. Зараз паралельно на 1-му Національному реалізується проект „Панорама Європи” під гаслом: „Європа, якої ви ще не бачили”, у першому ролику якого люди можуть подивитися на якусь місцину в Європі, можуть подивитися зйомки цікавих європейських місць, можуть дзвонити і вигравати. У другій частині йде розгадка. Це спільне виробництво з Європейською мовною спілкою. Сформована команда буде розвивати й інші міжнародні проекти фактично вже з середини червня. Думаю, через 1,5-2 місяці ви дізнаєтеся про нові міжнародні проекти Національної телерадіокомпанії України

- Чому майже всі контракти були підписані або з зарубіжними компаніями, або з фірмами наближених до помаранчевих політиків особистостей (Крупієвський)?

- У рамках підготовки до Євробачення у Національної телерадіокомпанії було близько 200 підрядників, які виконували ту чи іншу роботу. Більшість із них − це українські компанії. Але, разом з Тим, до організації конкурсу були залучені міжнародні компанії, які мали досвід. Це було тому, що для нас найважливішою була якість. Це була одна міжнародна команда, яка складалася як з українських, так і з закордонних представників. Я впевнений, що і ті, і інші багато чого навчилися одне в одного. Сцену, наприклад, − одне з того, що найбільше вразило Європу, журналістів та артистів, зокрема − розробив українець Михайло Ілько і агентство Стейрсфор. Сконструювала цю сцену українська компанія „Зінтеко” спільно з норвезькою компанією „Віжвалект”. Що ж до Михайла Крупієвського, то він працював не лише під час трансляції інавгурації. За його плечима багато інших проектів, телевізійних, зокрема, приїзд Папи Римського. Там також, до речі, працювала компанія „Зінтеко”.

- Чи заключалися якісь угоди, що можуть відкрити нові можливості для розвитку вітчизняного шоу-бізнесу? Дякую

- Сам пісенний конкурс Євробачення вніс певний внесок у розвиток вітчизняного шоу-бізнесу. І всі угоди, які були підписані, посприяли розвитку, а саме стандартам вітчизняного шоу-бізнесу. У нас залишився конструктив сцени, ми будемо його використовувати, старатися використовувати в інших телевізійних або шоу-бізнесових проектах. Нові можливості для розвитку вітчизняного шоу-бізнесу відкрив той досвід, який отримали багато українських фахівців, які працювали на Євробаченні, зокрема, спільно із закордонними компаніями

- Как Вы себя видите в контексте Общественного ТВ или Вы отработаете «Евровидение» и уйдете?

- Є нові проекти, які і я, і та команда, яка працювала над підготовкою Євробачення, будемо розвивати.

- Під час трансляції півфіналу та фіналу Євробачення надто довгі рекламні паузи позбавили українських глядачів можливості побачити концертні номери – зокрема, і виступ Руслани. Чи не варто було б −наступного разу зробити одну велику рекламну паузу на весь час трансляції Євробачення?

- Ті рекламні паузи, які ви бачили, є рекламними паузами в основному міжнародному телевізійному сигналі, тобто, такі рекламні паузи були у всій Європі. Вони не визначаються мовниками окремо, вони визначаються Наглядовою радою Євробачення та Європейською мовною спілкою. Звичайно, шкода, тому що номери дійсно були красиві, але це закони телевізійного жанру. Якщо є телевізійна передача − є рекламні паузи. Це питання можна обговорювати наступного року. Тим більше, що на наступні 3 роки представник НТКУ буде входити до складу Наглядової ради Євробачення.

- "Евровидение" показало, что наши телевизионщики сильно отстают в профессиональном плане, как сказал Крупиевский, многих современных специальностей у нас просто нет, им нигде не учат − насколько я понял, теперь (после практики на "Евровидении") специалисты НТКУ оказались самыми прогрессивными в нашем телепространстве − будет ли НТКУ вкладывать средства в повышение квалификации своих режиссеров, операторов, инженеров и т.д.? Может, вы вообще собираетесь открыть курсы по новым специальностям типа − мультикамерный режиссер? Спасибо.

- Дуже дякую за це запитання. Це потрібно робити і ми будемо старатись це робити. Ми будемо намагатись підвищувати рівень працівників НТКУ

- Коментатор, який вів трансляцію по УТ-1, ставив конкурсантів у вочевидь нерівні умови. Деяких із них він навіть не називав по імені; щодо деяких подавав детальні дані, більшість просто називав. Чи не вважаєте Ви, що такий стиль коментування міг безпосередньо позначитися на голосуванні українців?

- У будь-якому коментарі є певний ступінь суб’єктивізму. Ми, як організатори, могли зробити все, щоб він був мінімальним. Насправді зізнаюсь: я не чув коментар під час фіналу, оскільки дуже багато було потрібно під час самого концерту вирішувати гарячих питань, і в прямому, і в переносному сенсі. Загалом, є певна проблема з коментарями, щороку є певні претензії до коментарів на Євробаченні. Це говорить про те, що нам потрібно вдосконалюватись, і треба буде це робити наступного року.

- Щодо іноземців: яким було їхнє ставлення до української команди перед початком конкурсу? Чи змінилося воно з часом, і які є відгуки від них?

- Не можна виокремити одного ставлення, різні люди ставились по-різному. Було багато різного скепсису, але він був пов’язаний, мабуть, із загальним скепсисом до ситуації, до України. Але і під час організації, і після організації ми просто стали однією великою командою. Ми стали друзями. Як тільки почалася робота − ставлення було, як до членів команди. Були, звичайно, певні робочі нюанси, були претензії як з боку українців до іноземців, так і навпаки, але все це були суто робочі моменти.

- Хто і як узагалі затверджував телекоментатора, який вестиме трансляцію?

- Коментатора затверджувала НТКУ. Зокрема, я.

- Як ви пояснюєте те, що до нас на конкурс не приїхали іноземці? І яких збитків унаслідок цього зазнав Київ?

- Я не зрозумів питання. Що ви маєте на увазі? У нас лише акредитованих іноземних громадян було близько 2600 осіб. Не враховуючи технічних партнерів, представників-організаторів, представників Європейської мовної спілки, радників, консультантів та всіх інших, яких було теж дуже багато. Із цих осіб членів делегацій було більше 1200, і більше 1800 осіб − акредитованих журналістів

*****************************************

- Чи Вам відоми відгуки іноземних журналітсів, та яку оцінку дали іноземні делегації українській підготовці до ПКЄ?

- Відгуки іноземних журналістів були позитивними. Ви можете зайти, наприклад, на вебсайт www.eurovision.tv, Загалом були позитивні відгуки. Скажімо, агентство Рейтерс дало 11 сюжетів цього року про Євробачення. У той час, як минулого року у Стамбулі воно дало лише 5 сюжетів. Я вважаю, що це показник до певної міри символічний. Дуже багато було членів, голів делегацій, які підходили до організаторів і дякували за хорошу і якісну підготовку. Зокрема, на „Кореспонденті” є цитата голови делегації Греції, яка дуже позитивно відгукується. Не було жодного значного негативного відгуку про підготовку пісенного конкурсу Євробачення в Україні від іноземних делегацій або журналістів. Навіть російські журналісти писали позитивно, зокрема, Гаспарян, який відзначається своїм критичним ставленням до багатьох проектів шоу-бізнесу.

- Що має від проведення Євробачення Перший національний? Чи отримав він техніку, досвід, інше?

- Так, 1-й Національний отримав значний досвід. Можу точно стверджувати, що такий досвід отримується лише в реальному бою. і той досвід, який отримав 1 Національний є унікальним. Він отримав техніку, багато оргтехніки, придбано додаткове телевізійне обладнання, зокрема, 5 відеокамер, відеомікшерний пристрій, конвертори для оптововолоконних ліній і т.д. Загалом на телевізійне обладнання було витрачено близько 7,5 мільйонів гривень. Це те, що налишиться НТКУ після Євробачення. І це стосується лише телевізійного обладнання. Крім того НТКУ отримала оргтехніку, меблі та інші матеріальні цінності.

- Відомо, що багато європейських країн безпосередньо перед трансляцією Євробачення влаштовують телепрограми "для розігріву": у студії збираються учасники минулих конкурсів від цієї країни, журналісти розповідають про історію конкурсу та найдраматичніші, найприкметніші його моменти, про правила та основні засади його проведення. Чому нічого подібного не було в Україні?

- Дуже хороше запитання. Будемо вдосконалюватись наступного року. Але, як ви знаєте, перед Євробаченням ішов основний випуск новин. Це стала програмна сітка. У цьому році найбільше зусиль було спрямовано на саме основний міжнародний телевізійний сигнал, а не на національну версію конкурсу Євробачення. Наступного року в нас буде більше часу. Я думаю, ми багато зможемо вдосконалити щодо національної телевізійної версії Євробачення.

- На російських інтернетівських форумах, присвячених Євробаченню, можна прочитати: із заставок, які відмежовували один виступ від іншого, Україна постала як країна безпросвітньої бідності, з бідними та некрасивими людьми, як "країна брудних шахтарів та кривозубих студенток". Як узагалі на екрані з'явилися саме такі заставки? Чи хтось обговорював їхню концепцію?

- Це не питання. Це позиція. Пускарди показували справжню Україну. і шахтарі − це частина України. У рекламі чи то „Пепсі”, чи ще чогось пластинки на зубах кілька років тому використовувались як родзинка. Це питання смаку.

- Проведення конкурсу нинішнього року стало першим досвідом. Як Ви гадаєте, коли Україна переможе наступного разу – щоб тоді вже провести конкурс "удосконалено", врахувавши всі помилки та недоліки цього?

- Звичайно, наступного разу Євробачення буде організовуватись легше. Але не так цікаво. Кожна особа, кожна компанія, кожна країна проходить певні етапи. Україна повинна була пройти Євробачення і вона його пройшла. Зараз треба думати про інші, нові міжнародні проекти. Якщо Україна виграє знову − значить, будемо організовувати ще раз.

- По-вашему, что наиболее удалось вашей команде, а что было абсолютно провалено?

- Нашій команді вдалося зробити дуже якісну міжнародну подію в Україні. Якби хоч одна ділянка була абсолютно провалена, то це потягнуло б за собою провал всього процесу. Тому абсолютно провалених ділянок не було.

- Чи можете ви спрогнозувати, хто буде виступати від України на Євробаченні-2006? І чи йдуть вже дискусії щодо принципу відбору?

- Я не можу спрогнозувати, хто буде виступати від України на Євробаченні-2006.

- Чому в представників ЗМІ були такі великі проблеми на Євробаченні? Не пропускали навіть на репетиції фіналу. Навіщо тоді взагалі акредитація, якщо з нею нікуди неможливо потрапити?

- Представники ЗМІ мали право прийти на одну з репетицій, першу репетицію, генеральну перед півфіналом і фіналом. На акредитації було написано, що вона не є квитком на фінал або генеральну репетицію. Такі правила були в 2002-2004 роках. Оскільки на генеральній репетиції не були продані всі квитки, для деяких членів делегації ми роздали певну кількість запрошень. Але на генеральну репетицію і півфіналу, і фіналу могли пройти українські журналісти. І закордонні також, яких було доволі багато. Сама акредитація була потрібна для того, щоб можна було працювати на території пісенного конкурсу Євробачення.

- Це правда, що навіть акредитовані журналісти не всі змогли потрапити на репетиції? І чи дійсно існував розподіл їх за рангами?

- Були два рівні акредитації − П1 і П2 − для преси.

- Чи не дуже Ви втомилися під час проведення Євробачення?

- Так, зізнаємось, втомилися. Кажемо правду − стомились

-І все ж таки − а в чому в своїх сентенціях Зирін непрофесійний? Наведіть хоча б кілька прикладів ,будь ласка!

- Це тема для окремої розмови.

- А хіба це багато − 2600? А готелі, які були напівпорожні? А табір на Трухановому − такий самий? А білети − яких раптом перед фіналом виявилося "немєряно"?...

- Ми зараз чекаємо відповіді на наш запит до Держприкордонслужби, скільки загалом іноземців відвідало Україну в цей період. Я хотів би, щоб ви зазначили, які саме готелі були напівпорожні, бо ми, як організатори, зіткнулися із великою проблемою поселення навіть акредитованих у готелях, яка вже, в принципі, була вирішеною. Щодо квитків, то я не зовсім розумію цих сленгів чи жаргонів у лапках. Ставте конкретні запитання − отримаєте конкретні відповіді

- Скільки коштує зараз такий професіонал, як Павло Грицак? Доводилось за вами деінде спостерігати − грошики у вас явно є... Ваша офіційна зарплатня? А скільки і хто платив неофіційно − маєте сміливість сказати?

- Не знаю, скільки я коштую. У вашому ж питанні є відповідь: з боку видніше.

«Предыдущие» заключили множество договоров, под которыми планировали «отмывать» деньги – Вы участвовали в этом процессе, и, если нет, как же Вам удалось самоустраниться?

- Некоректне запитання.

- Дякую за хороші і цікаві запитання. Особлива подяка „Телекритиці” за запрошення.

Повну версію чату читайте тут

Підготувала Інеса Солонець

Главное в разделе

Бизнес

Валерий Вареница рассказал как на Плюсах изменятся цены на телерекламу в следующем году

Бизнес

Конференция «Медиаправо 2018»: практика применения языковых квот на телевидении и предвыборные законодательные медиаинициативы

Популярное на Телекритике



Дуся

Лигачева, не церемонясь, уволила журналистку после 8 лет работы. Последняя указала на попытки цензуры и «психологический прессинг»

Бизнес

Валерий Вареница рассказал как на Плюсах изменятся цены на телерекламу в следующем году

Дуся

Мишель Андраде и Никита Ломакин были парой

Бизнес

Конференция «Медиаправо 2018»: практика применения языковых квот на телевидении и предвыборные законодательные медиаинициативы