ТЕЛЕКРИТИКА

Круглий стіл про повну заборону реклами тютюну

Архив

14 лютого 2011 року відбулося громадське обговорення законопроекту №5164 про повну заборону реклами тютюну, яке організувала «Телекритика». У круглому столі взяли участь народні депутати, експерти, представники громадських організацій, журналісти.

 

Модератор круглого столу, оглядач «Телекритики» Світлана Остапа:

- Доброго дня всім! Сьогодні на обговорення виноситься дуже цікава тема, яка чекає на своє вирішення дуже багато років. Ми би хотіли цю тему сьогодні розглянути ще раз і винести на публічне обговорення законопроект про повну заборону реклами тютюну. Коли в суспільстві чують про те, що щось хочуть повністю заборонити, у багатьох відразу виникає пересторога.

 

Але в цьому випадку парламент хоче повністю заборонити рекламу шкідливої звички, яка впливає на генофонд нації. 30 листопада 2010 року в першому читанні був прийнятий законопроект про повну заборону реклами тютюну. За нього проголосували 303 депутати - це конституційна більшість, тобто в нього є дуже великий запас міцності. Та все ж і юридичне управління парламенту, і опоненти закидають, що цей законопроект містить деякі положення, які треба змінити. Ми сьогодні хотіли би поговорити саме про ці положення.

 

Зокрема, законопроектом передбачається врегулювання таких питань: повна заборона реклами, стимулювання, продажу та спонсорства тютюнових виробів і відповідальність осіб, які порушують вимоги законодавства щодо повної заборони реклами, стимулювання, продажу та спонсорства тютюнових виробів.

 

Юридичне управління Верховної Ради зазначає, що загалом законопроект дуже корисний і потрібний, але водночас просить розглянути такі питання. Зокрема, юристи вважають, що деякі питання, які врегульовує законопроект, виходять за межі його регулювання. Наприклад, дегустацію вони вважають невід\'ємною складовою частиною виробництва тютюнових виробів, і тому, на їхню думку, такі заходи не можна кваліфікувати як рекламу. А законопроект забороняє.

 

Друге зауваження. Викликають застереження норми, які стосуються відповідальності за порушення заборони реклами. Розмір штрафів, який передбачається за такі порушення, значно перевищує мінімальний розмір штрафів за скоєння злочинів. На думку юристів, все-таки вирішальною умовою для досягнення мети у вихованні особи має бути не покарання, а невідворотність покарання.

 

Також треба доопрацювати деякий термінологічний апарат проекту. Зокрема, юристам незрозумілі такі терміни, як «інформаційні кампанії», «заходи для населення». Вони не переконані, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову та доходну частини державного і місцевих бюджетів. І насамкінець вони вважають, що між забороною реклами тютюнових виробів і палінням не існує прямого зв\'язку.

 

Але у зв\'язку з тим, що «Телекритика» відстежує дуже багато матеріалів у ЗМІ, стало видно, що після ухвалення у першому читанні законопроекту про повну заборону тютюну з\'явилася велика кількість замовних публікацій не на користь проекту. В деяких публікаціях, навіть ображають народних депутатів за їхнє бажання ухвалити цей закон. Тому ми хотіли би поговорити на цю тему, почути всі «за» і «проти».

 

 

Народний депутат Юрій Мірошниченко (фракція Партії регіонів):

- По-перше, хотів би подякувати і «Телекритиці», і всім журналістам, які активно спостерігають за кампанією по боротьбі з тютюнопалінням, беруть участь у сьогоднішньому заході, за те, що всі ви небайдужі. Адже всі ми розуміємо, що тютюнопаління є надзвичайно небезпечним явищем, яке впливає на здоров\'я людей, на генофонд, на майбутнє нашої країни. Тому в цьому питанні я хочу вас запевнити, що не лише ті, хто підписалися під цим законом, але й цілий ряд народних депутатів залишаться принциповими у своєму намаганні зупинити будь-яку пропаганду тютюнопаління в країні. Оскільки ми будуємо свою точку зору і на наукових дослідженнях, і на моральних принципах, і на низці своїх особистих спостережень щодо того, що пропаганда, або реклама спокушає до тютюнопаління. Особливо, коли йдеться про дітей, підлітків, які ще не встановили систему цінностей, і для них тютюнопаління є ознакою солідності, можливо, дорослості. Вони якраз, як найбільш вразливі верстви громадян України, найбільше потерпають від реклами тютюну.

 

Ми можемо сказати, що є чітка залежність між кількістю заходів по пропаганді і кількістю людей, які палять. Особливо, коли йдеться про підлітків, які починають палити. Вплив реклами, вплив пропаганди на молоде покоління є науково доведеним і надзвичайно потужним.

 

Тому я ще раз хочу наголосити, що наш намір є принциповим, ми не відступимо від нього.

 

Тепер що стосується безпосередньо змісту самого закону. Оскільки ми говоримо про пропаганду в широкому плані, а це реклама, це спонсорство, це стимулювання продажу тютюнових виробів, то в цьому сенсі ми можемо говорити про доопрацювання понятійного апарату, юридичних дефініцій і т.д. Але ми ніяк не можемо змиритися, щоб залишити прогалини в законодавстві, які би дозволили нав\'язувати мешканцям України цю шкідливу звичку.

 

У мене є ціла купа матеріалів, пов\'язаних із зауваженнями, статистикою. От у нас були закиди щодо заборони реклами, яка начебто створює бюджет для країни, створює рекламний бюджет для засобів масової інформації. В цьому контексті ми хочемо сказати, що для декого, можливо, гроші не пахнуть. Але я переконаний, що походження коштів, у тому числі, коли йдеться про рекламу, має значення. Що ми пропагуємо? На чому ми заробляємо? Заробляємо на смертях, заробляємо на сльозах? Заробляємо на тому, що наші громадяни в результаті страждають на рак? Я думаю, що це неприпустимо, і я переконаний, що ви мене підтримаєте.

 

Що стосується замовних статей. Їх дійсно дуже багато. Але я хочу підкреслити, що наші опоненти також мають право висловити свою точку зору. Навіть, якщо вона нам не подобається. Кожен з тих, хто читає ці статті, я думаю, зможе розібратися, де є прагнення вирішити проблему, а де є прагнення дискредитувати ідею. Я думаю, що це нас загартовує робить ще принциповішими. Тим більше, що ми бачимо, що це несправедливо. В цих публікаціях навіть є звинувачення у тому, що, начебто, хтось кошти якісь виділяє на ухвалення цього закону.

 

Я хочу нагадати такий давньоримський вислів: «Шукай, кому вигідно?» Чи мають зиск депутати Мірошниченко, Шевченко, Пінчук або будь-який інший, який дотичний до цього закону, з того, що він лобіює цей закон? Ні, ми зисків не маємо. Зиск має українське суспільство.

 

Разом з тим ті, хто пишуть, хто наводить аргументі, які мені здаються непереконливими, є так чи інакше зацікавленими у тому, щоб збільшувалися продажі тютюнових виробів. Це дуже важливо пам\'ятати.

 

Далі є питання, пов\'язане зі спонсорством. Опоненти кажуть: як же так, як будемо проводити молодіжні заходи, чи концерти, як будемо розвивати благодійність, якщо не буде спонсорства? А ми заперечуємо його в принципі. Оскільки, я тут вже кажу як правник, спонсорство передбачає інформування про спонсорів. Якщо є компанії, в тому  числі і тютюнові виробники, які хочуть допомогти якомусь благодійному заходу, то є юридично визначена категорія - благодійний внесок. Будь ласка. І от тут ми виявимо їхні справжні мотивації. Якщо це намагання себе пропіарити як спонсорів, створити собі позитивний імідж, щоб лейбл або бренд прозвучав, то ми перекриваємо їм таку можливість. Я ще раз наголошую: наша принципова позиція - ніякої пропаганди тютюну.

 

Тому справжнє намагання підтримати благодійні заходи цілком можуть бути реалізовані в межах існуючого законодавства як благодійні внески. Це щодо спонсорства.

 

Далі, що стосується дегустації. Я думаю, вам не варто говорити, що вони називають дегустацією. Це запрошення скуштувати, спробувати. Але українське суспільство апріорі заперечує навіть теоретичне використання цигарок. Ми обмежуємо активність громадян в частині тютюнопаління. Тому дегустації ніяк не можуть вписуватися в логіку, яка передбачена законом.

 

Надмірність відповідальності. Теж як правник можу сказати. Завжди відповідальність є такою, яка може демотивувати займатися тією чи іншою діяльністю. Не можна порівнювати з іншими видами правопорушень, а лише з тим, наскільки той чи інший запобіжний захід або санкція буде утримувати від таких повторень суб\'єкта правопорушення. Якщо йдеться про штраф в 200-1000 гривень для виробника цигарок то, звісно, така санкція його не зупинить. Нам треба такі запобіжники, які робили би недопустимим, навіть з точки зору порушника, таке порушення.

 

Тому ми консультувалися і з експертами, який обсяг цієї санкції буде достатнім для того, щоб зупинити подібні правопорушення. Бо для виробників цигарок це лише економіка. І якщо треба сплачувати якісь штрафні санкції, які вони просто можуть закладати в собівартість, то вони будуть постійно порушувати закон, сплачуючи ці штрафи. Ми цього допустити не можемо і, власне, тому ми запроваджуємо саме такі санкції.

 

Так само як непереконливими є ті звинувачення на нашу адресу щодо того, що це суттєво вплине на доходи бюджету. Заперечую. Тому що обсяг активності здорових людей значно перевищить ті втрати. Мало того, ми не говоримо скільки зекономимо на лікуванні цих громадян. Сама профілактика зекономить державі значно більше коштів, ніж ті доходи до бюджету, які побудовані на руйнації здоров\'я громадян України.

 

Хочу закінчити прогнозом. Я думаю, що проходження цього закону в другому читанні буде непростим. Власне, тому звертаюся до всіх журналістів, до всіх об\'єднань громадян, до небайдужих людей, до батьків. Якщо ми будемо пасивні зараз, то ви бачите, як наші опоненти активізувалися. Вони будуть намагатися все робити, щоби цей закон не пройшов. Тому лише наша спільна з вами активна діяльність в цьому напрямі дозволить раз і назавжди поставити крапку на пропаганді тютюнопаління в країні. А ми зі свого боку як народні депутати, яких ви бачите за цим столом, зробимо все і не зрадимо тих, хто поклав на нас свої сподівання.

 

 

Світлана Остапа:

- Україна 15 березня 2006 року ратифікувала рамкову конвенцію Всесвітньої організації з охорони здоров\'я по боротьбі з тютюном. Вона набула чинності 4 вересня 2006 року. Цією конвенцією передбачено, що кожна сторона має ввести повну заборону на рекламу тютюну не пізніше, ніж за 5 років. В Україні цей термін спливає 4 вересня 2011 року. Тобто, часу залишилося фактично півроку.

 

 

Народний депутат, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко (фракція БЮТ):

- Я один із авторів цього законопроекту, але зараз буду говорити як голова комітету, в якому є різні думки щодо цього законопроекту. По-перше, про новини. У нас завершився термін, який відведений на внесення поправок до законопроекту. В комітеті зареєстровано 60 поправок до законопроекту. Найактивніші депутати Олександр Голуб, Юрій Кармазін, Анатолій Кінах, Наталія Королевська, Олена Кондратюк, Ксенія Ляпі