ТЕЛЕКРИТИКА

Як «Інтер» у душу плюнув, а потім забрав свій плювок назад

Архив

Інакше, ніж цинізмом, назвати цей розгул «рашизму» в новорічному ефірі одного з найбільших каналів не випадає


Про новорічну ніч цього року хотілося писати переважно в мажорних тонах - більшість загальнонаціональних каналів підготували власні програми. Навіть «Україна», яка з року в рік стабільно демонструвала московські смаки, транслюючи всілякі «Голубиє огонькі» з Шаболовки, 31 грудня вже минулого року зробила ставку на власний продукт - Великий Новорічний концерт та мюзикл «Аліса в країні чудес».

 

Але ж деякі телевізійники не можуть без того, щоб буквально на рівному місці не нажити собі клопотів, і то дуже неприємних.

 

Ідеться, ясна річ, про телеканал «Інтер». Тут зверстали сітку в новорічну ніч так, ніби думали про  задоволення смаків кого завгодно, тільки не українців. Здавалося, о 23-й за київським часом інтерівці перервуть свій концерт «Жди меня в Новый год» новорічним зверненням президента РФ Путіна. Але минулося, й за 10 хвилин до півночі «Інтер» усе-таки згадав, що він мовить на країну, що називається Україною, а не Росією, й показали новорічне звернення президента Порошенка.

 

Воно було як ніколи людяним і нетиповим. По-перше, президент був не сам, а з волонтерами, бійцями Східного фронту та громадськими активістами. По-друге, вперше в історії  (і, звісно, це було необхідністю) України новорічне звернення керівника держави переривалося на Хвилину мовчання за тими, хто загинув упродовж року, захищаючи власну гідність і територіальну цілісність держави. Петро Порошенко знайшов правильні слова, щоб підбити підсумки неймовірно тяжкого року й окреслити перспективи наступного.  По-третє, записував президент своє звернення під стінами Михайлівського Золотоверхого монастиря, того самого, що був прихистком для поранених євромайданівців, а замість циферблата курантів Києво-Печерської лаври стрілка годинника, що відлічувала останню хвилину року, рухалася по колу з єврозірок. І, нарешті, вперше за три роки, ми почули Гімн, який за минулий рік наповнився новим змістом. Точніше - наше «Ще не вмерла...»  набуло свого буквального значення. Так само, як і «Душу, тіло ми положим...».

 

І ось після цього на каналі «Інтер» з'являється щасливе обличчя Таїсії Повалій, яка співає «Червону руту». Трохи отетерівши, ваш автор увесь час, поки «Просто Тая», пританцьовуючи, вдавала з себе патріотку, думала приблизно таке: цікаво, чи дійшло до пані співачки, в яку халепу вона влипла два роки тому, ставши другим номером ПР і пройшовши до парламенту? Чи бодай щось ця екс-депутатка зрозуміла, побачивши шквал нищівних відгуків на свою торішню «миротворчу місію» в Державній думі РФ?  І взагалі, як можна аж так не відчувати жодних моральних мук за своє недалеке минуле, щоб нічтоже сумняшеся вийти на сцену в новорічному концерті на «головному каналі країни»?

 

Але ще більше запитань було до керівника Inter Media Group і члена наглядової ради телеканалу «Інтера» Ганни Безлюдної, яка увійшла в кадр на тлі звуків, що видавала «Просто Тая», з бокалом ігристого, аби привітати глядачів із Новим роком. Весела й щаслива, як ніде нічого, так, наче й не було перед цим Хвилини мовчання за тими, хто загинув упродовж року. В країні що, нічого не сталося? Ми живемо не в часи анексії Криму, воєнної агресії на Донбасі? І можна вітати глядачів так, наче все гаразд, і вірити в свої слова про нове щастя в Новому році?

 

Проте порівняно з тим, що видав «Інтер» в ефір перед своїм проектом «Жди меня», це все було квіточками. Бо о 20.40 тут показали російський концерт «Новогодний парад звезд». Здавалось б, нічого злочинного ні в намірах показати російський телепродукт, ані в їх реалізації не було й немає. Тим паче, «Інтер» практикує паралельний показ цієї програми каналу «Россия 1» не перший рік.

 

Але є одне «але». Уже позаторік новорічна ніч на українських каналах із її засиллям московського телепродукту викликала органічну неприязнь. Цього ж року, після всіх його тяжких подій, коли нормальним людям ясно, що вже ніколи не буде, як було, і це особливо стосується «братніх зв'язків» із уже далеко не дружньою державою, український організм не просто не сприймає останкінсько-шаболовських «голубих огоньків», а просто-таки їх відторгує.

 

І тут справа не лише в тому, що саме пропонує російський партнер «Інтера», а радше в тому, хто виконує типу гумористичні кавер-версії популярних совєцьких і російських пісень. А серед них - такі відверті «кримнашисти», як Йосип Кобзон, Валерія чи Олег Газманов. Останні ще й пісеньку про санкції, ті самі, яких не бояться «Тополя», заспівали. Вочевидь, така честь цьому тріо випала за те, що Кобзон нині персона нон-грата в Україні, а Валерія з Газмановим - у Латвії.

 

Інакше, ніж цинізмом, назвати цей розгул «рашизму» в новорічному ефірі одного з найбільших каналів не випадає.

 

Найцікавіше ж, що вже 1 січня, після грандіозного скандалу в соцмережах через «рашистську вакханалію», телеканал «Інтер» зняв з ефіру продовження «Гумору року» та «Новорічний голубий вогник 2015». Замість «Гумору» поставили хронічно-вічну «Іронію долі» Рязанова, а замість «вогника» - кінофільм «Мама Люба».  

  

Ведучий «Подробиць» Олексій Ліхман публічно відмежувався від того, що робилося в ефірі «Інтера» в Новорічну ніч, та засудив це ганебне явище, наголосивши: продакшн Національні інформаційні системи, який виробляє новини для «Інтера», не має відношення до іншого контенту, який демонструє канал, відтак новинарі самі обурені російською вакханалією, що буяла в ефірі «Інтера» . А ще, за словами Ігоря Шувалова, консультанта продакшену, НІС навіть збирається брати участь у просуванні закону, яким заборонятиметься присутність в ефірі осіб, що демонструють відверто антиукраїнську позицію.   

 

Така практично миттєва реакція, звісно, заслуговує на увагу, проте навіщо було доводити до неї, спровокувавши бурю в суспільстві плювком у обличчя?