ТЕЛЕКРИТИКА

Хто представлятиме Нацраду в регіонах

Архив

Нацрада призначила представником у Чернівецькій області помічницю Ірини Фриз, у Львівській – залишила батька Святослава Цеголка


26 березня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила своїх представників у 13 областях - Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій і Чернігівській. Водночас Нацрада не набрала достатньої кількості голосів для призначення представника у Хмельницькій області, тож оголосить там повторний конкурс на посаду.

 

У цих 14 областях у всіх попередніх представників закінчилися строкові контракти, і Нацрада оголосила конкурс на вакантні посади. Загалом на конкурс подалися 50 осіб, у деяких регіонах було лише по одному претенденту, а в Рівненській області кандидатів було найбільше - дев'ять. Кадрова конкурсна комісія за результатами іспитів і співбесіди рекомендувала по кожній області від однієї до трьох кандидатур. Нацрада обирала нових представників на засіданні шляхом рейтингового голосування, після чого ще голосувала окремо про призначення на посаду того, хто набрав найбільше голосів.

 

За результатами конкурсу у восьми областях на своїх посадах залишилися старі представники, а в п'яти областях на посади прийшли нові люди. З усіма представниками нові контракти укладено строком на чотири роки.

 

Представники Нацради в регіонах - це саме ті люди, які контролюють виконання ліцензійних умов і вимог закону місцевими і регіональними мовниками та провайдерами, проводять їхні перевірки, доносять до відома ліцензіатів рішення регуляторного органу.

 

По шести областях ніякої інтриги не було, оскільки конкурсна кадрова комісія рекомендувала лише по одному претенденту - нинішніх представників Нацради. Відтак, члени регуляторного органу одноголосно підтримали ці кандидатури. У Вінницькій області представником Нацради продовжить працювати Вадим Мазурик, у Запорізькій - Володимир Кучугурний, у Львівській - Петро Цеголко (батько прес-секретаря Президента України Святослава Цеголка; до речі, він отримав найбільшу кількість балів з усіх конкурсантів під час іспиту та співбесіди), в Одеській - Олександр Салабай, у Полтавській - Лілія Миронович (друга за кількістю балів серед усіх конкурсантів), у Тернопільській - Михайло Зубик.

 

Тож «Телекритика» детальніше зупиниться на тому, як Нацрада обирала представників серед двох і більше претендентів.

 

Житомирська область - Іван Натикач

 

По Житомирській області кадровою комісією були рекомендовані троє кандидатів: Сергій Антонюк, який з 1997 року і дотепер був представником Нацради на Житомирщині; Олександр Бойко, який у 2011-2014 році працював у секретаріаті представника Нацради в Житомирській області, а нині є провідним спеціалістом відділу моніторингу Нацради; Іван Натикач, який раніше працював журналістом і ведучим програм Житомирської ОДТРК.

 

Відповідальний секретар Нацради Катерина Котенко запитала в Івана Натикача, чому він зацікавився цією посадою, хоча раніше не був дотичний до цієї діяльності. «Перш за все, мене цікавить ця тема. Теоретичних навичок достатньо. Буду все робити, щоб якнайскоріше навчитися», - сказав він. До інших претендентів запитань не було.

 

Під час рейтингового голосування Сергій Антонюк набрав три голоси, Олександр Бойко - теж три, Іван Натикач - шість голосів. Після цього всі одноголосно проголосували за призначення його на посаду представника.

 

Голова регуляторного органу Юрій Артеменко попросив апарат Нацради знайти можливість працевлаштувати Сергія Антонюка в апараті, враховуючи, що в нього передпенсійний вік.

 

Закарпатська область - Іван Кузьма

 

По Закарпатській області кадровою комісією були рекомендовані дві кандидатури: Іван Кузьма, який дотепер був представником Нацради на Закарпатті, та Петро Поліха, який працював на різних посадах, у тому числі головним редактором, у закарпатських газетах.

 

Перший заступник голови Нацради Ольга Герасим'юк запропонувала Іванові Кузьмі окреслити головні проблеми регіону. «Найголовніша - це впровадження цифрового телебачення, - повідомив пан Кузьма. - На даний момент у нас покриття цифрою охоплює 23% території та 50% населення. Проблемні райони - гірські. Є велике сподівання на провайдерів програмної послуги, на супутникове мовлення. На одній з нарад у січні в ОДА в робочій групі з впровадження цифрового мовлення представники соцзабезпечення повідомили, що з 23 тис. малозабезпечених родин телетюнерами забезпечено тільки 13 тис.».

 

На запитання заступника голови Нацради Григорія Шверка, чому Петро Поліха вирішив змінити сферу діяльності з газетної на телевізійно-радійну, той відповів: «Це теж сфера медіа і це нагода професійного зростання».

 

Під час рейтингового голосування Іван Кузьма набрав сім голосів, Петро Поліха - три. Відтак, всі одноголосно проголосували за призначення пана Кузьми.

 

Рівненська область - Дмитро Тарасюк

 

По Рівненській області на конкурс подалися найбільше кандидатів - дев'ять. Кадровою комісією були рекомендовані троє: Дмитро Тарасюк, який з 1996 року дотепер був представником Нацради на Рівненщині; Юрій Плоский, який у 1997-2001 роках був головним режисером ТРК «Рівне-1», згодом виконавчим директором цієї ТРК, а нині є співвласником низки приватних компаній, дотичних до медіа; і Михайло Лук'яник. Про останнього пані Котенко повідомила, що він «фаховий менеджер з інноваційним підходом». У відкритих джерелах він фігурує як регіональний менеджер торгової марки «Галактика комфорту».

 

Дмитро Тарасюк і Юрій Плоский мали листи підтримки від Рівненської облради, пан Тарасюк - також листи підтримки від першого секретаря Національної спілки журналістів України і голови Держкомтелерадіо.

 

Катерина Котенко запитала в пана Тарасюка, які в нього здобутки за 19 років роботи представником Нацради. «Ми змогли закрити північні райони Рівненської області і подати туди українське телебачення: збудували дві вежі, і там сьогодні присутні українські канали. Зараз вводиться в дію ще одна вежа, оскільки в нас залишається проблемною густонаселена південна частина області, - розповів він. - Всі доручення, всі завдання, які покладалися перед представництвом Нацради, виконувалися, ніяких зауважень не було. Зараз мене хвилює тенденція, що мовники зменшують потужність передавачів у зв'язку з тяжким фінансовим становищем. Вважаю, що нам потрібно припинити цю тенденцію, щоб наші програми могли слухати білоруси. Тому що в Білорусі знову включили аналогові передавачі, на яких заходять на територію України російські канали».

 

На запитання члена Нацради Олега Черниша, якою є ситуація з цифровим покриттям, пан Тарасюк відповів: «На 55-60% територія покрита. Якщо ми збудуємо вежу на півдні, то буде покриття 90%. А в Дубно ми задіюємо вежу, яка будувалася під час Олімпіади-80».

 

У Михайла Лук'яника, за кандидатуру якого явно вболівала пані Котенко, вона запитала, чому він вирішив іти на конкурс. «Маю багато знайомих по області в різних куточках, бачу медійні проблеми в радіо, в телебаченні, зв'язку. Моя робота була в комерційних структурах, далі там себе не бачу, хочу прислужитися державі». Після цього пані Котенко сказала колегам: «Настав час, щоб усі, хто хоче, залишав комерційну діяльність і йшов на державну службу, і це варто враховувати членам Національної ради під час конкурсу».

 

Ольга Герасим'юк запитала в Юрія Плоского, які він бачить проблеми в області. «Багато в чому погоджуюся з Дмитром Володимировичем (Тарасюком). Я говорив на співбесіді, що вважаю за потрібне, щоб представник Нацради наполегливіше працював з місцевими мовниками щодо якості продукту - творчої і технічної», - сказав він. На запитання пані Герасим'юк, яким чином представник Нацради може вплинути на якість продукту, пан Плоский відповів: «Представник має і консультувати, і допомагати інформаційно. Принаймні, сподвигати мовників. Я довгі роки працював у бізнес-структурах і знаю, що є достатньо можливостей спонукати місцевого мовника».

 

Під час рейтингового голосування кандидатура Дмитра Тарасюка набрала п'ять голосів, Михайла Лук'яника - чотири, Юрія Плоского - чотири. Після цього за призначення пана Тарасюка проголосували шестеро членів Нацради. Проти виступила лише пані Котенко, повідомивши колегам: «Я так само дослухаюся і до ваших аргументів».

 

Сумська область - Лариса Якубенко

 

По Сумській області конкурсною комісією були рекомендовані троє: Микола Таранюк, який з 2001 року дотепер був представником Нацради; Лариса Якубенко, яка у 2005-2013 роках була генеральним директором Сумської ОДТРК, а нині є заступником генерального директора ТОВ «Фармхім» (Шостка); Валентин Коломієць, який у 2013-2014 роках був заступником генерального директора Сумської ОДТРК.

 

Пані Якубенко мала листи підтримки від двох народних депутатів, пан Коломієць - від ОДА.

 

На запитання Олега Черниша, якою є ситуація з цифровим покриттям, Микола Таранюк відповів: «За оцінкою "Зеонбуду", потужності становлять 90%, за оцінкою ОРТПЦ - близько 70%. Проблемою є північні частини області. 1 кВт потужності передавачів "Зеонбуду" не покриває території».

 

Лариса Якубенко, пояснюючи, чому пішла із Сумської ОДТРК, розповіла: «У мене закінчився контракт, і губернатор області на той час запропонував іншу посаду - очолити комунальну газету "Сумщина". Але було важко в тому середовищі працювати, оскільки був сильний тиск. І коли мені запропонували працювати в комерційній структурі, я погодилася, бо в мої обов'язки входила реклама, піар, комунікації».

 

У Валентина Коломійця Юрій Артеменко теж запитав, чому він пішов з ОДТРК, пропрацювавши там лише шість місяців, і чи не збіглося це з подіями на майдані. «Частково так, - відповів претендент на посаду представника Нацради. - Але було незвично потрапити в таку структуру, як ОДТРК, після комерційної структури. Державна ТРК - це анахронізм, який складно працює. Там безліч проблем, які без підтримки держави нереально вирішити. Все збіглося - і я пішов виховувати дітей».

 

Під час рейтингового голосування за Миколу Таранюка проголосували троє, за Ларису Якубенко - семеро, за Валентина Коломійця - четверо. Всі члени Нацради одноголосно підтримали рішення про призначення пані Якубенко.

 

Херсонська область - Сергій Мовчан

 

По Херсонській області кадровою конкурсною комісією були рекомендовані двоє: Сергій Радіонов, який дотепер був представником Нацради на Херсонщині, та Сергій Мовчан - директор творчо-виробничого об'єднання «Таврія» Херсонської ОДТРК «Скіфія».

 

На запитання Катерини Котенко, які він бачить перед собою завдання на посаді представника Нацради, Сергій Мовчан відповів: «Враховуючи, що Херсонщина стала прикордонним регіоном, інформаційна безпека - це та проблематика, якою треба займатися».

 

Кандидатуру пана Сергія Радіонова під час рейтингового голосування підтримали четверо членів Нацради, Сергія Мовчана - шестеро. Відтак, одноголосно Нацрада призначила пана Мовчана.

 

Чернівецька область - Любов Нечипорук

 

По Чернівецькій області до фіналу конкурсу були рекомендовані двоє претендентів: помічниця народного депутата Ірини Фріз Любов Нечипорук та керівник відділу виробництва МТРК «Чернівці» Михайло Поповецький.

 

На чергове запитання Катерини Котенко, як планує працювати найближчі чотири роки, пані Нечипорук відповіла, що планує виконувати всі обов'язки, покладені на представника в регіоні.

 

У Михайла Поповецького пані Котенко запитала, чому він вирішив залишити приватну компанію та податися на посаду представника Нацради. «Вважаю, що маю великий досвід, розумію роботу і знаю, як потрібно розбудовувати інформаційний простір в області», - сказав він. На запитання про проблеми в інформаційному просторі області відповів: «Спільна із Закарпаттям проблеми - це рельєф, який не дає змоги місцевим компанія досягти всіх глядачів. Що стосується цифрового телебачення, то відомі місцеві компанії не отримали ліцензій, а з тих, які отримали, одна не працює, а друга працює в тестовому режимі».

 

Втім, під час рейтингового голосування члени Нацради віддали перевагу тому, кому ставили менше запитань: Любов Нечипорук отримала шість голосів, а Михайло Поповецький - чотири. Відтак, усі одноголосно підтримали призначення пані Нечипорук.

 

Чернігівська область - Ірина Сенченко

 

По Чернігівській області конкурсною комісією були рекомендовані троє претендентів: Леонід Мельник, який з 1995 року і дотепер був представником Нацради, колишня директорка комунальної телекомпанії «Прилуки» Вікторія Сак та програмний директор чернігівського телеканалу «Дитинець» Ірина Сенченко.

 

Пан Мельник мав лист підтримки чернігівського відділення НСЖУ, пані Сенченко - кількох громадських об'єднань, натомість щодо пані Сак надійшов негативний відгук від «Прилуцької самооборони».

 

Цікаво, що задля розгляду питання представника Нацради на Чернігівщині на засідання регуляторного органу завітав народний депутат Олег Дмитренко - мажоритарник з Прилук, представник «Блоку Петра Порошенка». Саме його помічницею на громадських засадах є Вікторія Сак. Тож він застеріг Нацраду, не зважати на заяви «Прилуцької самооборони», у діях якої він не бачить «проявів патріотизму».

 

Далі члени Нацради почали опитувати кандидатів. На традиційне запитання Олега Черниша про ситуацію із впровадженням цифрового мовлення Леонід Мельник відповів, що на сьогодні в «цифрі» на Чернігівщині працюють ОДТРК, комунальна ТРК «Прилуки» і загальнонаціональні канали. «"Зеонбуд" не взяв у свою мережу дві вежі, і через це північні райони взагалі не покриті. Перспектива - включити ці вежі. У Семенівці є вежа дніпропетровської компанії, яка дозволяє на неї ліцензувати інші ТРК, і тоді ми закриємо кордон з Росією. А в Любечі вже закуплено обладнання, щоб закрити кордон з Білоруссю. Над кордоном треба думати всім - і Кабміну, і нам», - резюмував пан Мельник.

 

У Вікорії Сак Катерина Котенко запитала, якою та бачить свою роботу на посаді члена Нацради. «Я йду на цю посаду, оскільки знаю всю внутрішню кухню. Працювала журналістом, потім вісім років директором телекомпанії «Прилуки». З 2006 року ми почали транслюватися 24 години. Далі ми отримали ліцензію на цифру. І коли це питання вирішувалося, підтримка громадських організацій Чернігівщини була високою, ми й отримали ліцензію. Претензій до нас не було. Акцент робили на якість і на власний продукт. Своє завдання бачу в тому, що телепродукт має бути якісним і безпечним, у цьому напрямку і планую здійснювати свою діяльність», - сказала колишня директорка ТРК «Прилуки», а нині помічниця нардепа на громадських засадах.

 

В Ірини Сенченко Олег Черниш поцікавився, ким вона працює. «Я програмний редактор кабельного телеканалу "Дитинець". Стежу за сіткою мовлення, спілкуюся з дистрибуторами», - відповіла вона. На запитання пані Котенко, якою вона бачить роботу представника, пані Сенченко сказала: «Я йду на посаду з відчуттям і бажанням зміцнити телерадіопростір Чернігівської області. Своїми завданнями бачу відкритість і діалог з громадськістю, оскільки є велика проблема з інформаційною безпекою. П'ять районів приймають лише два українські канали і 30 російських».

 

На запитання Григорія Шверка про апровадження цифрового ТБ, пані Сенченко відповіла: «Я вважаю, що "Зеонбуд" не впорався з тими завданнями, які були перед ним поставлені. Чернігівська область, за даними опитування громадської думки, покрита приблизно на 50%, хоча "Зеонбуд" заявляв 90%. З регіональних мовників мовлять лише ОДТРК, КП "Прилуки" і Новгород-Сіверська компанія. Вважаю, що в цьому руслі потрібно працювати і залучати телевежу в Новгород-Сіверському, в смт Сосниці».

 

Під час рейтингового голосування Леонід Мельник і Вікторія Сак отримали по три голоси, а Ірина Сенченко - сім. Відтак, усі підтримали її призначення на посаду представника.

 

Юрій Артеменко, з'ясувавши, що в пана Мельника залишилося сім років до пенсії, доручив відділу кадрів знайти можливість залишити його працювати, на що пан Мельник заявив: «З нулями працювати я не буду».

 

Хмельницька область - без представника

 

По Хмельницькій області конкурсною комісією були рекомендовані двоє - Анатолій Пенкальський, який з 2011 року дотепер був представником на Хмельниччині, та переселенка з Криму, колишній директор департаменту Ялтинської міської ради Людмила Сиворотка.

 

Пан Пенкальський мав листи підтримки від ОДА, облради, Концерну РРТ.

 

На традиційне запитання пана Черниша про впровадження цифрового ТБ, пан Пенкальський доповів: «Створена робоча група, яка вивчає, де є білі плями. Передбачена будівля двох веж. Після отримання Концерном РРТ ліцензії можна буде використовувати нинішні вежі. Стан покриття зараз 48-50%». На питання, чи отримали аналогові мовники цифрові ліцензії, повідомив: «Так, є три регіональні цифрові мовники. І є низка місцевих компаній, які успішно вже понад 10 років ведуть мовлення в аналоговому форматі на одному каналі з іншими мовниками. Усі вони хочуть, якщо буде оголошено конкурс, подаватися на 4 години мовлення на добу, щоб зберегти місцеве мовлення».

 

На запитання Юрія Артеменка, чи він пенсіонер - пан Пенкальський підтвердив, що вже на пенсії, але на звичайній, а не державного службовця. «Я свідомо йду на роботу, враховуючи мій досвід, було велике прохання від місцевої влади, щоб я продовжив розбудову цифри в області».

 

Людмила Сиворотка розповіла, що має 19 років досвіду державної служби, більшість часу працювала в Ялтинській міській раді, зокрема з лютого 2013 року до серпня 2014-го була директором департаменту організаційної роботи та інформаційної політики. «Це робота, пов'язана з інформаційним простором Великої Ялти», - уточнила вона. «З усім відомих причин я виїхала з Криму. Тому що я давала присягу державного службовця України і не бачу для себе іншого. Я виїхала з дітьми (у мене дві дорослі доньки), але в мене в Криму залишився тато. Чому Хмельницька область? Тому що я народилася в Хмельницькій області, а з батьками виїхала до Криму, коли мені було два роки», - розповіла вона.

 

На запитання Олега Черниша, що вона знає про стан мовлення в Хмельницькій області, пані Сиворотка чесно відповіла, що не є фахівцем у цьому питанні, але дуже хоче та вміє працювати.

 

У результаті рейтингового голосування кандидатура Анатолія Пенкальського набрала три голоси, Людмили Сиворотки - чотири. Під час голосування за призначення пані Сиворотки за це рішення проголосували четверо членів (необхідно мінімум п'ять голосів). Відтак, рішення не прийнято, тому Нацрада оголосить повторний конкурс на посаду представника в Хмельницькій області.

 

Попередні рішення

 

Нагадаємо, що раніше Нацрада провела ротацію ще п'яти своїх представників у регіонах. 30 жовтня 2014 року регулятор призначив своїм представником у Кіровоградській області Сергія Каракуліна, а в Харківській - Євгена Маслова (обидва є новими представниками). 22 січня 2015 року Нацрада призначила своїм представником у Києві Марію Звягольську, в Донецькій області - Олександра Толстогузова (двоє нових представників), а у Волинській області - Степана Родича, який до цього працював на цій же посаді.

 

12 березня Нацрада звільнила свого представника в Луганській області Андрія Прівальцева «за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП». На цю посаду поки нікого не призначено.