ТЕЛЕКРИТИКА

Міністерство абсурду?

Як Юрій Стець ознайомлював громадськість зі своїми міністерськими планами і як у відповідь йому запропонували зупинити процес створення «міністерства правди»


Третього грудня в Українському кризовому медіа-центрі журналісти, медійні експерти та народні депутати зібралися, щоб обговорити доцільність створення Міністерства інформаційної політики. На захід прийшов і новоспечений міністр інформаційної політики Юрій Стець, який тут же презентував розроблений ним проект положення про Міністерство інформаційної політики.

 

Пан Стець представив документ п'ятирічної давності, що морально застарів і втратив юридичну основу. Тож не дивно, що експерти й народні депутати, які вперше ознайомилися з міністерськими планами Юрія Стеця, мало не в один голос розкритикували проект, а його автору наполегливо рекомендували відмовитися від заздалегідь програшної ідеї. Адже новостворене відомство, на їхню думку, дублюватиме функції вже наявних, а також, імовірно, втручатиметься в професійну діяльність журналістів і створить передумови для утисків свободи слова. Юрій Стець запевнив, що така реакція медіаспільноти абсолютно нормальна. Втім, на його думку, не доцільно критикувати те, чого ще не існує.

 

Ідея Стеця

 

Проект положення про Міністерство інформаційної політики, який Юрій Стець представив на розсуд учасників дискусії, він розробив ще 2007 року, а 2009-го  запропонував його коаліції фракцій НУНС і БЮТ у парламенті шостого скликання й тодішньому уряду. «Якби тоді було створено міністерство інформаційної політики, то, можливо, ми не програли б інформаційну боротьбу і не втратили свідомість українців, які живуть у Криму і на тимчасово окупованих територіях Донбасу», - вважає Юрій Стець.

 

Ідею створення міністерства Юрій Стець, за його зізнанням, виношував більше п'яти років, а останніх півроку обговорював це питання на рівні уряду та управління інформаційної безпеки Нацгвардії, яке він донедавна очолював.

 

Юрій Стець та Іванна Климпуш-Цинцадзе

 

«Шість місяців тому була дискусія про те, що в Україні відсутня єдина державна національна інформаційна політика, що немає жодного органу, який би доносив думку України й офіційного Києва до світової спільноти, до наших партнерів у Європі та в Америці, до людей, які живуть на сході й у Криму, - розповів Юрій Стець. - Також була дискусія з урядом і з моїми колегами по Національній гвардії, які займались інформаційною політикою і безпекою, про доцільність створення такої інституції на рівні держави. Ця дискусія тривала шість місяців - до складання присяги й обрання нового парламенту, її втілення відбулося 2 грудня під час голосування за новий український уряд».

 

На створення такого інституційного органу Юрія Стеця наштовхнув досвід Великобританії та Франції, де відповідні міністерства було створено під час Першої світової війни й відновлено під час Другої світової війни, а також Ізраїлю: «В Ізраїлі в 1967 році було створено Міністерство інформації та діаспори, воно існувало до 2013 року. Зараз інформаційною політикою опікується Міністерство у справах Єрусалиму та діаспори».

 

Сьогодні основними аргументами на користь створення міністерства є необхідність боротьби з російською пропагандою. Пан Стець наголосив, що в Україні відсутні необхідні інструменти відстоювання національних інтересів в інформаційному полі, саме тому країна зазнає поразки в інформаційному протистоянні з агресором.

 

«Жодної інформаційної складової діяльності держави і відстоювання національних інтересів просто не існувало. Якщо ми цього не зробимо, то ми будемо й далі програвати, адже люди у світі не знають, що таке Україна, чому сюди треба приїжджати, чим займається суспільство, яке бачення розвитку України, які будуть впроваджуватися реформи. Жодного органу, який би зараз цим займався, не існує», - переконував присутніх Юрій Стець.

 

Він повідомив, що міністерство регулюватиме також «занедбану сферу соціальної реклами». При цьому під соціальною рекламою пан Стець розуміє рекламу органів влади: «В Україні немає жодного ні управління, ні органу, який би згідно з розробленою та впровадженою стратегією цілеспрямовано займався інформаційною політикою держави у сфері соціальної реклами. Чи потребує суспільство знати, чим займається виконавча влада? Я думаю, що інформування суспільства через засоби соціальної реклами є надзвичайно важливим якраз тоді, коли Кабінет Міністрів України буде впроваджувати реформи, інакше тоді суспільство не буде сприймати ці реформи».

 

Процедура створення

 

Юрій Стець наголосив, що проект положення про міністерство розроблено досить давно і в багатьох аспектах він уже втратив свою актуальність. Тож пан Стець запевнив, що буде проводити широкі публічні консультації та обговорення: «Я планую подібні зустрічі і круглі столи організувати до кінця тижня і з представниками неурядових організацій, і з послами наших партнерів, і з суспільством, медіаспільнотою, медіаюристами, профспілкою, медіаменеджерами. Є певні пункти, які застарілі, які не відповідають діючому законодавству або закону про суспільне мовлення».

 

Народний депутат (фракція Блоку Петра Порошенка) Дмитро Добродомов нагадав Юрію Стецю, що, відповідно до закону, він має лише кілька діб для узгодження та затвердження всіх питань функціонування відомства: «Штатний розклад, функціонал, обов'язки, порядок, бюджет, сфера діяльності після голосування у Верховній Раді про міністерство мають бути затверджені протягом трьох днів. Тобто як це співпадає з широким обговоренням і затвердженням - я не дуже розумію».

 

Дмитро Добродомов і Сергій Лещенко

 

Представник Асоціації медіа-юристів, секретар Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська, у свою чергу, нагадала про визначені чинним законодавством часові проміжки для узгодження таких документів із громадськістю: «Якщо ви хочете провести громадське обговорення, то на це закон дає 30 днів. З моменту оприлюднення проекту нормативного акту до завершення громадського обговорення має пройти 30 днів. Якщо ви хочете провести без громадського обговорення, то відповідно до закону про доступ до публічної інформації від часу оприлюднення проекту нормативного акту до часу його прийняття має пройти 20 днів».

 

Громадськість vs Стець

 

Учасники круглого столу розкритикували ідею створення міністерства гостро та радикально. Сам факт функціонування такої інституції викликає супротив у журналістів, вони кажуть, що міністерство запровадить цензуру. Іншого пояснення його існуванню медійники не бачать.

 

Ознайомившись із проектом положення прямо під час заходу, медійники висловили зауваження до низки пунктів, які, на їхню думку, передбачають втручання в професійну діяльність журналістів і загрожують свободі слова:

 

«3. Основними завданнями МІП України є: ... здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю ЗМІ, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

 

4. МІП України відповідно до покладених на нього завдань:

10) розробляє та затверджує в установленому порядку державні стандарти телевізійного виробництва, державні стандарти соціальної реклами та здійснює нагляд за дотриманням цих стандартів;

13) здійснює у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державну реєстрацію друкованих засобів масової комунікації та інформаційних агентств;

14) веде державний реєстр засобів масової комунікації;

19) розробляє, впроваджує та здійснює координацію заходів по запобіганню нанесення громадянам України шкоди через неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується, застосування маніпулятивних інформаційних технологій, що впливають на свідомість громадян.

22) розробляє та затверджує стандарти з професій в сфері медіа та інформації;

27) проводить у межах повноважень спеціальну перевірку осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

34) призначає в установленому порядку на посади директорів, заступників директорів, головних редакторів державних засобів масової комунікації

26) забезпечує дотримання в Україні свободи слова, думки».

 

Юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай нагадав, що державне втручання в діяльність незалежних медіа називається цензурою. «Які конкретні результати ми маємо досягнути? Ми маємо заглушити сигнал російських супутників? Чи ми маємо промити мізки людей, які живуть на звільнених територіях і досі говорять, що там 5 канал бреше, а російські канали говорять правду? Коли у нас є проблеми, які вирішуються на рівні міжвідомчої комунікації, на рівні підбору кадрів того ж МЗСу, навіщо нам створювати новий орган? У нас є купа органів, які мають займатися інформаційною безпекою. Можливо, треба налагодити існуючу систему, а не створювати щось нове», - запропонував пан Розкладай.

 

Ігор Розкладай (у центрі) та Олександр Павліченко (праворуч)

 

Народний депутат (фракція Блоку Петра Порошенка) Світлана Заліщук переконана, що питання, яких торкнувся Юрій Стець - інформаційна війна всередині та ззовні країни, - актуальні й потребують невідкладного вирішення. Та запропонований інструмент вирішення цих проблем, на її думку, не є адекватним.

 

«Положення треба переписувати, - наполягає пані Заліщук. - Цей документ суперечить міжнародним рекомендаціям щодо розвитку інформаційної галузі, він суперечить логіці утвердження і розвитку свободи слова в країні, він створює проблеми щодо державного регулювання, з яким ми боролися протягом 20 років. У мене є конструктивна пропозиція - я пропоную поставити зараз на паузу цей процес. І ми поговоримо про те, яким чином ми можемо відповісти на ті питання, які поставив Юрій Стець - про інформаційну війну, яка потребує посилення ролі держави в цьому процесі. Але водночас ми створимо інструменти, які будуть адекватною відповіддю».

 

Настя Станко, Дмитро Сіманський і Світлана Заліщук

 

Представник Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко вважає, що створення МІП суперечить конституційним основам дотримання прав людини та верховенства права. Він переконаний, що варто провести більш глибокий аналіз доцільності створення відомства.

 

«Створення такої інституції - це нерозуміння основ прав людини і верховенства права, - пояснив пан Павліченко. - Тоді нам фактично треба буде вносити зміни до статті 1 Конституції України. Я думаю, що це поганий іміджевий крок для держави на міжнародній арені. Треба чесно дивитись у вічі і зізнатись, що концепція програшна. Я би підтримав накладення мораторію і проведення консультацій та експертиз. Якщо буде доведено, що дійсно це може бути корисно, тоді ми зможемо рухатись вперед».

 

Журналістка «Громадського радіо» Наталка Соколенко більш категорична. Вона запропонувала Юрію Стецю визнати помилку і взагалі зупинити процес створення міністерства: «Я вважаю, треба не мораторій накладати, а просто зупинити цей процес і визнати помилку. А пану Юрію очолити, наприклад, відповідний напрямок в СБУ чи РНБО і там працювати з готовими спеціалістами та не витрачати час».

 

Наталя Соколенко (праворуч)

 

За словами народного депутата (фракція Блоку Петра Порошенка) Сергія Лещенка, проект положення про міністерство запроваджує регулювання сфери медіа. Колишній журналіст переконаний, що з таким органом державної влади Революція гідності в Україні була б неможлива. «Я хотів би подякувати попередній коаліції за те, що вона цей закон (мається на увазі, положення про МІП. - ТК) не прийняла. Бо якби вона це зробила, то ми б не Крим втратили - ми би програли Майдан. Із цим законом революція 2013-14 року була б не можлива», - вважає він.

 

Ще один нардеп-медійник із Блоку Петра Порошенка, Мустафа Найєм, зазначив, що вперше в історії депутати провладної партії публічно й відкрито дискутують. Проте, за словами депутата, представлений проект положення про МІП містить низку пунктів, які передбачають втручання в професійну діяльність журналістів.

 

Головного редактора інтернет-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєву-Боровик обурила «пакетна» процедура призначення Юрія Стеця міністром: «Рішення було прийнято "пакетом". Чому ви як міністр не виступили, не розповіли про цей проект постанови і не зробили все можливе для того, щоб це рішення було прийнято не в "пакеті"? Ви боялися, що за вас особисто не проголосують».

 

А журналіст «Громадського ТБ» Настя Станко сказала, що їй соромно перед країною за те, що це питання взагалі обговорюється в сучасній Україні, й запитала в міністра Стеця, яким буде бюджет новоствореного відомства. «Якщо міністерство буде створено для одного міністра, щоб він мав посаду, то це одне, таке міністерство не буде ніяк працювати, але якщо міністерство буде реальне з усіма управліннями в областях, то, мабуть, це будуть величезні гроші».

 

Мустафа Найєм і Настя Станко

 

За словами Юрія Стеця, з держбюджету буде фінансуватися виключно зарплата працівників міністерства. Він планує акумулювати кошти з бюджетів на державні ЗМІ, а також внесків меценатів, неурядових організацій та грантових структур. Однак чітко окреслити суму бюджету майбутнього відомства він не зміг: «У цього міністерства бюджет буде в десятки разів менший, ніж в існуючих міністерств. Жодної копійки на функціонування міністерства стосовно впровадження соціальної реклами, існування продакшну чи можливого залучення фрілансерів не буде. Ні водіїв, ні автомобілів, ні оренди приміщення - нічого такого, що існувало в інших міністерствах. Я думаю, що ми візьмемо декілька кабінетів в існуючих міністерств, як на мене, можна спокійно посунутись, ужатись».

 

Щодо структури міністерства, то планується створення трьох департаментів, які опікуватимуться інформаційною політикою, інформаційною безпекою та внутрішньою комунікацією між органами влади.

 

Учасники круглого столу запропонували міністру пояснити деякі пункти положення, які стосуються завдань, покладених на Мінінформполітики. Конструктивної відповіді від Юрія Стеця почути, на жаль, не вдалося. Він провів екскурс в історію, говорив про суспільне мовлення та роздержавлення ЗМІ, про ризики, які існують при функціонуванні будь-якої державної інституції, але по суті відповісти на зауваження не зміг. Через що нарвався на емоційну репліку журналіста і блогера Сергія Іванова: «Ви, по-моєму, спеціально затягуєте час і не даєте задати ті запитання, які потрібно. Таке обговорення мало б відбутися перед створенням міністерства, а не після. Це чергова спроба узурпації влади та інформаційного простору, тому що ми знаємо, чим ви там будете займатись. У президента падає рейтинг, тому ви хочете під себе всіх покласти, весь інформаційний простір».

 

Сергій Іванов

 

Наостанок міністр Стець пообіцяв не запроваджувати реєстрації інтернет-видань та підсумував: «Відповіддю на всі запитання буде робота цього міністерства. Якщо вона не буде якісною або буде піддаватися конструктивній критиці, тоді сенсу щось робити немає. Не можна критикувати те, чого не існує. Треба дати можливість зробити щось і тоді піддавати критиці».

 

Подивитися відеорепортаж обговорення можна тут.

 

Прочитати бліц-інтерв'ю Юрія Стеця можна тут.

 

P.S. Сьогодні, 4 грудня, Юрій Стець починає приватні консультації з медіаюристами, щоб переробити проект положення про Міністерство інформаційної політики, узгодивши його з чинним законодавством. На все це в нього вкрай мало часу - вже завтра, 5 грудня, Кабінет Міністрів має намір ухвалити постанову про створення міністерства і затвердити положення. Журналісти вже готуються до публічних акцій протесту і закликають одне одного бойкотувати «міністерство правди». Вимога в медійників одна - скасувати призначення Юрія Стеця міністром і ліквідувати міністерство, так би мовити, «в зародку».

 

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіапроекту MyMedia.

 

Фото Діани Поладової

Главное в разделе

Бизнес

Сексизм в эфире украинского ТВ

Дуся

Алексей Дурнев станет доктором

Популярное на Телекритике



Бизнес

Сексизм в эфире украинского ТВ

Дуся

Алексей Дурнев станет доктором

Бизнес

Есть такая профессия – «украинский политолог»

Бизнес

Сергей Гришин стал заместителем главреда «РБК-Украина»