ТЕЛЕКРИТИКА

Навіщо нам міністерство правди?

Архив

Чи потрібне Україні Міністерство інформації? Чи достатньо в держави механізмів для того, щоб займатися інформаційною політикою без створення нового міністерства?


Минулого тижня вперше публічно було оголошено про наміри влади створити Міністерство інформації. Як повідомила народний депутат від «Народного фронту» Вікторія Сюмар, у провладній коаліції активно дискутується питання створення міністерства інформації, однак воно не може бути створене на базі Держкомтелерадіо як конституційного органу, і чим буде займатися міністерство - невідомо.

 

Згодом народний депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко повідомив, що в структурі Кабінету Міністрів може з'явитися Міністерство у справах інформаційної політики, головне завдання якого - захист інформаційного простору України від російської пропаганди та контрпропаганда у Росії на території тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

 

1 грудня журналістський рух «Стоп цензурі!» поширив заяву, у якій виступив категорично проти намірів влади створити Міністерство у справах інформаційної політики. На думку членів «Стоп цензурі!», в Україні вже достатньо бюрократичних установ, які мають повноцінні ресурси, щоб боротися з російською пропагандою.

 

Удень 1 грудня народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» (БПП) Юрій Стець заявив, що «говорити про створення міністерства зарано» і відповідне рішення затвердять тільки після публічного обговорення з громадськістю та медійниками. Народний депутат від БПП Сергій Лещенко повідомив, що його парламентська фракція не обговорювала створення міністерства. За словами пана Лещенка, не всі члени фракції БПП підтримують створення такого міністерства, яке він називає «Мінправди».

 

Однак уже ввечері у присутності Президента України Петра Порошенка фракція його імені прийняла рішення про створення Міністерства у справах інформаційної політики і призначення його головою Юрія Стеця.

 

2 грудня у Верховній Раді було зареєстровано проект постанови Верховної Ради № 1008 про формування складу Кабінету Міністрів України. У проекті пропонується призначити народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Юрія Стеця на посаду міністра інформаційної політики України.

 

Аргументи депутатів, які проти

 

«Українська правда» повідомила, що під час голосування на засіданні фракції БПП щодо створення міністерства утрималися троє народних депутатів - Мустафа Найєм, Іванна Климпуш-Цинцадзе та Леонід Козаченко. Проти проголосували Сергій Лещенко, Світлана Заліщук та Дмитро Добродомов.

 

При цьому народний депутат від БПП Мустафа Найєм повідомив, що питання на голосування поставив особисто Петро Порошенко, хоча народним депутатам так і не були представлені положення про нове міністерство, дані про його функціонал і його майбутній бюджет.

 

«Щиро вірю, що автори цього дітища виходили з благих намірів. Але в такій непростій сфері, як медіа та інформація, тим паче після трьох попередніх років маразму, створювати подібні утворення потрібно трохи делікатніше, після широкого громадського та фахового обговорення, пояснюючи мету і головне (!) кошти. Занадто це віддає регіоналівським "розвели як кошенят" і "через коліно". Соррі за порівняння», - вважає Мустафа Найєм.

 

Парламентар також звернув увагу, що жодна з політичних партій, що увійшли до коаліції у Верховній Раді восьмого скликання, перед голосуванням за склад Кабінету Міністрів не поцікавились метою і повноваженнями новостворюваного міністерства.

 

Про те, що створення такого міністерства - це політична вимога Президента, розповів і Сергій Лещенко. За його словами, вдень 1 грудня було прийнято рішення фракції БПП не створювати Мінінформ до того, як відбудеться публічна дискусія, буде оприлюднено положення про повноваження цього відомства. Але після того, як глава держави заявив, що створення міністерства є його політичною вимогою, фракція проголосувала «за».

 

«Створення міністерства - це закладена бомба уповільненої дії під демократією в Україні. Тому що це міністерство створюється на роки, наслідки його діяльності передбачити неможливо. Сьогодні воно в одних руках - завтра воно в руках вчорашніх «регіоналів», корупціонерів-диктаторів. І які це мати у перспективі наслідки, ми не можемо навіть уявити», - прокоментував Сергій Лещенко можливі наслідки цього політичного рішення.

 

Народний депутат від «Народного фронту» Тетяна Чорновол переконана, що «Міністерство інформації вигадали для працевлаштування однієї людини». На її думку, новостворюване Міністерство у справах інформаційної політики не вплине на ситуацію зі свободою слова, бо вона й так погана.

 

Народний депутат від «Народного фронту» Вікторія Сюмар вважає, що для перемоги в інформаційній війні не потрібне окреме міністерство: «Для цього потрібні не чиновники, а журналісти, не стільки міністерства, як продакшн, - ефективне іномовлення, з адекватним фінансуванням, колективом, сайтом кількома мовами, теле та радіоредакцією англійською та російською мовами. Курувати іномовлення може відділ в апараті РНБО або ж в МЗС, як це є в інших країнах, або ж Держкомтелерадіо, який є конституційним органом і який не можна просто так ліквідувати, зате можна розширити в повноваженнях в контексті іномовлення».

 

«Нам потрібні інформпродукти - новини, сюжети, фільми, документалка, ток-шоу і т.д. Нам потрібне проникнення в кабельні мережі країн ЄС, США, присутність на супутниках, які працюють в РФ, групи для соцмереж, координовані фахівцями розвідки та СБУ. Потрібна співпраця з експертами та ГО з інших країни та спільні проекти для поширення української позиції серед лідерів думок. І ще. Як мінімум потрібне остаточне судове рішення по забороні російських телеканалів, які становлять реальну небезпеку. Поки що воно тимчасове», - додала Вікторія Сюмар.

 

Аргументи Юрія Стеця

 

Сам Юрій Стець, який може очолити Міністерство у справах інформаційної політики в разі його створення, сказав «Телекритиці», що фракція БПП не буде переглядати свого рішення. Однак погодитися на створення Мінінформу мають інші фракції та рада коаліції.

 

Юрій Стець розповів журналістам, що в нового державного відомства будуть три головні завдання: внутрішня комунікація, інформаційна війна з Росією і протидія кіберзлочинності. «У нас є багато регуляторів або дорадчих органів, наприклад РНБО, але у нас немає жодного органу, який займається інформаційною політикою, оскільки у нас немає навіть інформаційної стратегії», - заявив Юрій Стець.

 

Народний депутат також запевнив, що стратегію інформаційної політики будуть обговорювати публічно - на відміну від рішення про створення Міністерства інформполітики, яке приймалось кулуарно.

 

«Перше - публічний розгляд стратегії інформаційної політики. Погодження зі всіма, хто може бути в цьому корисний, і допоможе впровадженню. Друге, в концепції, яка закладена, є три пункти: внутрішня комунікація, інформаційна геополітична війна, яка на цей момент йде з Росією, і налагодження структури, департаменту, який буде займатися інформаційною безпекою - в тому числі кібер-злочинністю або DOS-атаками, які йдуть з інших держав на Україну», - зазначив він.

 

За його словами, такі структури використовувалися у Європі під час Другої світової війни, подібне відомство діє наразі в Ізраїлі.

 

Юрій Стець також заявив, що нове міністерство не може бути створено на базі Держкомтелерадіо через те, що комітет «втрачає всі свої функції після вступу в дію закону про Суспільне мовлення».

 

«Держтелерадіо має свої функції. З 1 січня, коли закон про Суспільне мовлення вступить у дію, Держтелерадіо не буде мати жодної функції, бо всі обласні держкомпанії, якими керує Держкомтелерадіо, будуть віддані по факту під реформу суспільного мовника. Тому там не буде жодного якогось повноваження», - сказав він і додав: «Ми не можемо реформувати те, що перестає існувати». За його словами, для ліквідації Держкомтелерадіо необхідно внести зміни до Конституції.

 

Аргументи журналістів і медійників

 

«Телекритика» зібрала думки журналістів, медіаменеджерів і піарників з приводу намірів влади створити Міністерство у справах інформаційної політики. Ми поставили запитання кільком експертам, а також запозичили деякі відгуки у Facebook.

 

Олексій Мустафін, генеральний директор телеканалу «Мега»:

 

- Ініціативу створення Міністерства інформації не підтримую, тому що в наших умовах створення будь-якої державної структури такого штибу, по-перше, неефективно з точки зору протидії пропаганді з боку нашого супротивника, а по-друге, небезпечно для розвитку медіа всередині країни. Зазвичай створення таких структур є способом освоєння грошей і працевлаштування потрібних людей. Я взагалі противник таких речей, а в сьогоднішніх реаліях - це особливо недоречно.

 

Що стосується боротьби з ворожою пропагандою, то головним засобом боротьби є поширення правдивої інформації. Я не розумію, що має робити міністерство - вчити журналістів говорити правду?

 

Лаврентій Малазонія, головний продюсер «Національних інформаційних систем» («Подробности», «Подробности недели»):

 

- Я б підтримав ідею створення Міністерства інформації, якщо б це був, скажімо, американський формат. А так він вийде, все-таки, радянським. І дуже не хотілося б, щоб про шанованого мною Юрія Стеця хтось казав, що він став «міністром пропаганди» або «міністром правди за Оруелом». Тому, якщо коротко, то я думаю, що це непотрібно.

 

Я думаю, що самі журналісти і керівники каналів дуже добре розуміють, як інформаційно захищати свою країну. Це справа журналістів і каналів. І не тільки в новинах, а й у загальній програмі - які серіали вони транслюють, що пропагується в цих серіалах. Краще на це звертати увагу, бо міністерство цим не займатиметься.

Та й конкурувати з росіянами в пропаганді, як на мене, марна справа.

 

Роман Андрейко, генеральний директор телеканалу «24», «Радіо 24» і «Люкс ФМ»:

 

- Важливо, щоб зміст, який вкладається в роботу цієї структури відповідав потребам сучасної України. А потреб в України в галузі інформації, в тому числі й інформаційної безпеки, інформаційної боротьби, є дуже багато. Якщо міністерство буде із цим справлятись, то я підтримаю.

 

Держава має вживати заходи для боротьби з п'ятою колоною в медіа. Ми знаємо, що є багато медіа, які залишаються у власності тих, хто втік з України, в тому числі і від правосуддя втік. Хіба це нормально, коли ці медіа, фінансуючись на вкрадені з України гроші, себе почувають прекрасно і впевнено? І навіть претендують або роблять вигляд, що претендують на своє місце в маркетингових бюджетах. Можливо це міністерство очолить роботу по очищенню України від таких псевдомедіа.

 

Севгіль Мусаєва, головний редактор «Української правди», пост у Facebook:

 

- Я за конструктив, поэтому по порядку:

 

1. Считаю, что решение по министру информации ни в коем случае нельзя принимать в пакете с другими кадровыми назначениями Кабмина.

 

2. Также считаю, что перед тем, как вносить законопроект о создании такого министерства, необходимо провести общественные слушания с участием журналистов и медиэкспертов.

 

Я категорически против создания «министерства правды» методами, которые сейчас пытаются использовать в команде президента.

 

Надеюсь, что у власти хватит ума не совершать ошибок предшественников.

 

Наталія Лигачова, шеф-редактор «Телекритики», пост у Facebook:

 

- Если верить Юрию Стецю и Антону Геращенко, министерство создается, якобы, чтобы организовать информирование жителей оккупированных территорий. Ну что ж, я считаю, что государство действительно должно заниматься проблемой информирования на Востоке страны, в Крыму, за рубежом, развенчания мифов российской пропаганды, разъяснения своей политики и так далее.

 

Но для этого нужно не министерство - то есть бюрократический аппарат - создавать! А грамотно выстроенное иновещание и грамотно построенный продакшн для создания продукта для жителей Востока. С привлечением опытных экспертов в сфере информационных войн, социологов, психологов и так далее. Зачем для этого министерство?! Если нужна координация с госструктурами - а она таки нужна - окей, создайте специальный отдел при СНБО, или Гостелерадио, или МИДе... Все. Это уже можно и нужно было давно сделать, заложив в бюджет необходимые средства.

 

В том же виде, как оно предлагается, инициатива похожа больше на попытку создания органа государственной цензуры. Который будет под предлогом войны постепенно, потихоньку начинать «строить» все телеканалы - с тем, чтобы те замалчивали невыгодную власти информацию.

 

Чтобы информировать - министерства не создают! А вот чтобы управлять и контролировать - да, именно та структура.

 

Так что позиция журналистов, считаю, должна быть однозначна: министерству правды - нет. А вот работать с жителями оккупированных территорий - государство обязано. Уже давно. Работать качественно. Видим мы это? Нет! Волонтеры делают и в деле развенчания российской пропаганды намного больше, чем государство. И им для этого министерство точно не нужно.

 

Не должно государство (исполнительная власть) ничего регулировать в сфере медиа даже во время войны! Единственное, что оно должно сделать: наладить качественное иновещание, государственное, и качественное информирование жителей оккупированных территорий о своих действиях, о жизни на остальной части Украины и так далее. Плюс качественно информировать все другие СМИ о своих действиях и вести диалог (и только!) со всеми СМИ. А любое регулирование всегда сначала создается якобы только чтобы оптимизировать поток пешеходов на опасном участке дороги, а заканчивается тотальным контролем за всей магистралью.

 

Іветта Делікатна, «Український кризовий медіа-центр», пост у Facebook:

 

- Не понимаю истерики по поводу Министерства информации. У нас что, все хорошо с информацией в стране? У страны есть идеология? У страны есть коммуникационная стратегия? Лидеры наконец осознали важность ежечасных коммуникаций? У нас сильные государственные СМИ? У нас профессиональны коммерческие СМИ? У нас налажены технические службы обеспечения министерств медиасырьем? Кто это все должен делать? Серые кардиналы типа Суркова? Исследовательские институты, которых у нас десятки, - трындеть умеют, делать нет? Подрядчики? О, это будет вой в оценке профессионализма. РНБО и Нацрада не справляются:( Недемократично, говорите? Цитата хорошая на этот счет: «пока мы будем учить Путина демократии, он быстро научит нас диктатуре», так что а-ля гер ком а-ля гер. Ну, может, название неудачное:( всех напугало. Можно назвать Комитетом по коммуникациям, госкомслужба и т.д. Лучше бы покритиковали украинское иновещание. Вот это действительно смех...

 

Андрій Таранов, керівний партнер експертної групи Kwendi, пост у Facebook:

 

- И еще хочу как специалист все же высказаться насчет Министерства информации.

 

Я категорически против.

 

Не потому, что стране не нужна информполитика - нужна конечно. А потому, что ничего хорошего у нас на Родине министерством не называлось и не называется пока что.

 

Когда Зураб Аласания нашел способ всех уволить с Первого национального - это прекрасно, даже если это делается через акционирование. Когда волонтеры создают госпредприятие, но хотя бы не отдел в МО, для обеспечения спецназа, они понемногу демонтируют систему.

 

Когда продвинутые спецы по массовым коммуникациям (не сомневаюсь, что их сейчас хватает и в АП, и в КабМине), люди, которые с земли подняли Ukrainian Сrisis Media Center, перед которыми я преклоняюсь, рассуждают об открытии еще одного министерства, мне это очень странно слышать.

 

Давайте делать, нужно делать, чем смогу - буду помогать, но только по-настоящему. Министерство информации - это зомби-ситком, а не информполитика.

 

Міжнародна організація «Репортери без кордонів», офіційна заява:

 

- Репортери без кордонів виступають категорично проти створення Міністерства інформації, про що було нещодавно оголошено в Україні. Очікується, що парламент схвалить нову структуру найближчим часом, без проведення жодних консультацій із громадянським суспільством.

 

Верховна Рада України планує затвердити у вівторок, 2 грудня 2014, склад нового уряду. Тим не менше, серед запропонованих міністрів є новий портфель - Міністерство інформації. Створення цього інституту, метою якого є начебто протидія інформаційній війни з Росією, дивує журналістів і організації, які відстоюють свободу преси.

 

«Надання повноважень щодо "інформаційною політики " в руки уряду буде суттєвим регресом та може прокласти шлях для серйозних зловживань», - заяви Крістоф Делуар, генеральний секретар Репортерів без кордонів. «У демократичному суспільстві, регулювання засобів масової інформації є обов'язком самих ЗМІ, або, можливо, незалежного органу, але у жодному разі це не є функцією виконавчої влади. Створення Міністерства інформація є гіршою відповіддю на серйозні проблеми для української влади», заявив Делуар.

 

Репортери без кордонів нагадують, що незалежність і свобода засобів масової інформації є найкращою зброєю проти пропаганди. Залучення журналістів до інформаційної війни, керованої державою, тільки підірве довіру громадян до національних засобів масової інформації. Ми закликаємо українські депутатів не підтримувати цей проект.

 

Інститут медіа права, офіційна заява:

 

Інститут медіа права вважає, що Верховна Рада України не має повноважень сьогодні розглядати питання призначення міністра інформаційної політики, оскільки такого міністерства не існує.

 

Закон України про Центральні органи виконавчої влади визначає:

 

«Стаття 5. Утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади 

1. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України».

 

Таким чином, для створення міністерства потрібне рішення Кабінету Міністрів України. Призначення міністра можливе лише після рішення про створення міністерства.

 

Ми вважаємо, що питання голосування за міністра з питань інформаційної політик має бути зняте з порядку денного сьогодні. Кабінет Міністрів має представити положення про міністерство, публічно обговорити його функціонал і лише після затвердження міністерства Верховна Рада може голосувати за призначення міністра.

 

Над матеріалом працювали Дарина Уманська, Мар'яна Закусило

 

Фото - Українська правда