ТЕЛЕКРИТИКА

Віктор Кабак про Европу, етер і міліціянтів

Прем''єрка, гебреї, податковиця, павза, Атени, спортовець гвинтокрил, міністерка, продавчиня... Я вже стомилася читати ваші нарікання на ці неологізми в етері СТБ. Але мало хто знайомий із людиною, яка запроваджує таку мовну політику на телеканал


Прем''єрка, гебреї, податковиця, павза, Атени, спортовець, гвинтокрил, міністерка, продавчиня...

Я вже стомилася читати ваші нарікання на ці неологізми в етері СТБ. Але мало хто знайомий із людиною, яка запроваджує таку мовну політику на телеканалах. Ця людина - Віктор Кабак. Літературний редактор СТБ та Нового каналу відомий тим, що намагається зробити мову українських телеканалів ще більш українською. В інтерв''ю з Віктором я вирішила дізнатися, навіщо людині здався такий клопіт.

Віктор Кабак - людина, яка спровокувала всеукраїнську дискусію навколо роботи зазвичай непомітних літредакторів. Враховуючи кількість негативу і критики, найчастіше просто матюків, на його рахунок в інтернеті, перше питання саме про це.

- З мовною політикою СТБ дуже багато людей, м''яко кажучи, не згодні. Чи не боїтеся, що ці образи переростуть у погрози?

- Мені довелося вислухати багато поганих слів. Але це на мою роботу не впливає. Все одно комусь потрібно це робити для української мови. Все, що я намагаюся просувати в мовлення каналів ‑ не забаганка і не вигадка.

Все, що я намагаюся просувати в мовлення каналів ‑ не забаганка

- У більшості звинувачень мова йде саме про те, що всі «етери» й «катедри» взято невідомо звідки, на противагу «правильним» і звичним відповідникам.

- Об''єктивно все якраз навпаки. Ті речі, що намагаюся повернути у вжиток, я беру зі словників 1920-х років, над якими працювали найкращі українські мовознавці: вони досліджували мову, що творилася протягом сторіч. Наприклад, 1928 року в Харкові відбулася здибанка мовознавців з усіх регіонів України. Вони працювали над формуванням мови стандартизованої і зрозумілої як для сходу, так і для заходу країни. Результатом став вихід словника Григорія Голоскевича. Так, ця книга не була досконалою, але все ж вона постала через зусилля вдосконалити мову.

В 1932 році більшість мовознавців були заарештовані, а їх доробки знищені. Практично все, що робилося на цій ниві пізніше, мало на меті зробити українську максимально схожою на російську. Найбільш унікальним у цьому сенсі був українсько-російський словник 1946 року, де українські слова були на 99% однакові з російським перекладом. Упорядники вибирали з синонімічного ряду варіанти, найбільше схожі на російські, а якщо таких слів не було - їх просто вигадували.

В 1932 році більшість мовознавців були заарештовані

- Системне використання нових-старих слів зазвичай вважається фішкою СТБ. Кілька років тому телеканал навіть офіційно заявив про «курс на правильну українську мову». З чого все починалося?

- Я на СТБ працюю давно і своє бачення мови просував там від початку. Коли на канал прийшло нове керівництво, вони висловили сумнів щодо правильності слів, які використовуються у новинах. Вирішили запросити фахівців з Інституту української мови, щоб вони перевірили випуски наших новин. Мабуть, тоді Бог поміг, бо ті, хто нас перевіряв, стали на наш бік.

Навіть сам керівник СТБ (В. Бородянський. - «Дуся».) так перейнявся результатами перевірки, що вирішив разом з Інститутом мови видати книжечку, цьому присвячену. Тоді ми були раді, що таке вдалося зробити, але зараз я бачу, що для СТБ вона вже застаріла. Хоча на інших каналах і цього не використовують.

І тут є момент, що мені не зовсім подобається. З одного боку, спасибі телеканалу СТБ, що вони підтримують ці ідеї. З іншого боку, це заважає проштовхнути правильну мову на інших каналах. Приходиш, пропонуєш їм своє бачення, а вони відмовляються, кажуть, що це фішка СТБ.

Люди! Це не «естебівська», це українська мова, та, яка має бути!

Це не «естебівська», це українська мова!..

- Як журналісти ставляться до вашої практики?

- Здається, мені пощастило. Більшість журналістів зазвичай мене підтримують. Спасибі їм величезне. Мова ‑ живий організм. Коли людина звикає до такої мови, то бачить, що це більш живо і краще звучить. Коли раз сказав отак, тобі сподобалося, то язик не повертається другий раз сказати по-інакшому.

- А серед глядачів підтримка є?

- На СТБ після випуску новин дзвінки бувають часто. Одні телефонують з обуренням чи навіть із лихослів''ям. Але тих, кому подобається - більше.

Наведу приклад. В одному більш-менш людському словнику вже 60-х років знайшов слово «опука». У вжитку ми використовуємо прикметник «опуклий». А іменник «опука» означає «м''яч». Я почав включати це слово в спортивні новини. Думав, чи зрозуміє хтось взагалі, і як до цього поставляться. А за кілька днів товариш із Чернігівщини зателефонував і подякував від імені свого батька. Той, виявляється, почув це слово у новинах і згадав, що в дитинстві разом із однолітками ні про який «м''яч» не знали і ганяли саме «опуку».

В дитинстві разом із однолітками ні про який «м''яч» не знали і ганяли саме «опуку»

Багато з тих, хто телефонує, саме про це й розповідають. Говорять, що зараз забули, а в дитинстві говорили тільки так. У селі мої родичі й досі так говорять. Узагалі головним постачальником живої української мови є сільська мова. Саме там вона зазнає найменше деформацій.

- Звідки ви самі родом?

- Я з Миколаївщини. Є такий стереотип, який культивують деякі політики, що український південь - Одещина, Миколаївщина, Херсонщина ‑ виключно російськомовні. Щодо обласних центрів - так і є. Але вже в райцентрах, не кажучи про села, говорять українською, не гіршою, ніж на Київщині. Я пам''ятаю, що коли вчився в райцентрі в школі (це були 1970-ті роки), ми з однокласниками вживали таких слів, які зараз ледве проштовхнеш на телебаченні. От вам і «зросійщений Південь».

Головним постачальником живої української мови є сільська мова

- Ким мріяли стати в дитинстві? Космонавтом чи одразу літредактором?

- Ні, космонавтом ніколи не мріяв, а літредактором - і поготів! Певне, те як склалося, пояснюється тим, що мама викладала у школі українську мову і літературу. Отак із дитинства всотував цей потяг до українськості.

- Ваша родина теж спілкується українською?

- Моя родина в Києві зараз невелика. Живемо вдвох із донькою. Дружина моя півтора року тому померла. В побуті вона переважно говорила російською, але, коли народилася дочка, ніяких питань не було, і до п''яти років мама з нею говорила тільки українською, спасибі їй величезне і царство небесне. Тому доньку виховали україномовною. А дружина, до речі, теж працювала літредакторкою на СТБ.

- Як ви проводите дозвілля? Розважаєтеся, перечитуючи словники?

- Я майже весь час на роботі, то словників мені вистачає. Хоча дружина, коли була жива, то жартувала серед друзів, що я, мовляв, зі словниками і ночую. Якщо серйозно, то коли гулящий час є, намагаюся побачитися з друзями чи до батьків з''їздити, читаю щось цікаве.

Я зі словниками і ночую

- Наскільки тяжкий хліб літредактора?

- Як і кожен хліб, здобувається в поті чола. А взагалі, по-різному. Часто літредакторам просто не дають працювати. На деяких каналах керівництво вирішує, що літредактор має лише дорадчі права, а що піде в роботу - вирішує випусковий редактор чи журналіст. Це певна неповага, і це обурює. Якщо матеріально таку роботу оцінюють не надто високо, то хоча б не заважали. Якщо називається професія «літредактор», то саме ця людина має відповідати за мову.

Ще одна перешкода - принципи роботи з рекламними чи замовленими сюжетами. Кажеш: «Таких суфіксів в українській мові не існує!»  Боронь Боже! Як фірма написала, так і має бути. Нічого не доведеш. Узагалі в рекламі сьогодні дуже багато помилок. Якщо ти вже гроші в це вкладаєш, то найми якогось літредактора, який хоча б елементарні помилки буде виправляти!

На деяких каналах керівництво вирішує, що літредактор має лише дорадчі права... Це неповага

- Щодо оплати праці. На скільки вистачає однієї зарплати літредактора?

- На жаль, треба бігати по кількох роботах. І не з любові до грошей, а просто щоби прожити. Зарплата у літредакторів невелика. Зате, коли чогось домігся, відстояв - невимовна радість. Це із грішми не порівняєш.

- Мабуть, за таких умов, охочих цим займатися небагато? Як узагалі з молодими кадрами?

- Поки що вистачає. Звичайно, ці мовні - літредакторські ‑ питання на фанатах тримаються. Але серед молоді фанати теж є.

- Який рівень української мови на телебаченні зараз?

- Років десять тому я боявся, що Україна так швидко унезалежнюється, що настане час, коли всі знатимуть українську так добре, що літредактори зникнуть як клас. Але потреба в них є й досі.

Тішить, що все рухається в одному, позитивному, керункові. Дивишся, на тому тижні на якомусь каналі говорили так, а на цьому тижні ‑ вже краще. Залежить від людей. Є упередження, що не треба розхитувати мови, мовляв, як склалася вона в Радянському Союзі, так і треба залишати. Але у мови традиції значно більші, ніж у радянські часи. Ті, хто це розуміє, докладає більше зусиль, щоб мова не була канцелярською, верховнорадівською. Такі люди є на всіх каналах.

Років десять тому я боявся, що літредактори зникнуть як клас

- Якщо брати суспільство взагалі, чи готове воно до ваших ідей? Адже нововведення досить незвичні для пересічного українця.

- Годі переступити через звичку. Для того, щоби слова ставали звичними, треба, щоб вони звучали. На телебаченні новини - щодня, тож це досить впливовий інструмент. Люди швидко забувають, що ще 5-10 років тому якісь слова були незвичні. Якісь слова взагалі не можна було просунути, а зараз багато людей їх уживають. Років 10 тому сказати «гвинтокрил» ніхто б не міг навіть подумати. А зараз чуєш це слово все частіше.

- І все ж навколо значної частини подібних слів суперечки точаться дуже гарячі.

- Багато з цих конфліктів надумані. Наприклад, дуже цікава тема з назвами українських міст. Як-от кримських - Симферопіль і Севастопіль, або на Донеччині - Маріупіль чи на Запоріжжі Мелітопіль. Чому б не писати їх так, як «Тернопіль». Немає жодного значення їхнє походження - від «поля» чи від «полісу». І в тому, і в іншому слові перший склад «по» - відкритий. За правилами мови, коли склад закрити,  відбувається чергування голосних - «піль» (так само, як шко-ла/шкіль-ний). Тож у називному відмінку в зазначених назвах треба писати «піль», а вже в непрямих відмінках знову відбувається чергування на - «по-ля», «по-леві» й так далі.

Ще із приводу кримських назв. Наприклад, є місто, назване на честь Митридата Шостого - Евпáтора. З грецької мови - літера «ета», а не «єта». Але місто називається Євпаторія. Де логіка?

Або на в''їзді до Феодосії написано: «Вас приветствует город, данный Богом - Феодосия». Якщо він даний Богом, то чому «Ф»? Є така наука теологія, «Тео» - бог. Якщо вже визнаєте, що місто подаровано Богом, то тут буде «Т», як кажуть, «по-любому». Це ж усе на поверхні. В глибину лізти не треба.

- А є слова, що вам як мовознавцю-практику подобаються особливо?

- Крім «опуки», про яку ми вже говорили, страшенно подобається слово «шинквас» - це в кав''ярні стійка. З військової тематики багато слів є вдалих. Наприклад, замість французького «портупея» українське «шабельтас» ‑ означає, що призначене для шаблі. Або підсумок для набоїв можна замінити влучним «набійниця». А ще:

парашют - легкопад

парашютист -  легкопадник, спадун

гарнизон - залога

батальон - курінь

рота - сотня

взвод - чота

отделение - рій

снаряд артиллерийский - гарматень.

Ще в метрі казали раніше: «Не залишайте ваші речі». А дієслово «забувати», як і багато інших дієслів української мови, вимагає від іменника родового відмінку. І от зараз кажуть: «Не забувайте ваших речей».

Така ж історія з дієсловом «вживати». Наприклад, не «вживати горілку, вживати слово», а «вживати горілки, слова». Коли чую ці дрібнички, радію.

Страшенно подобається слово «шинквас» - це в кав''ярні стійка

На цьому час, запланований для інтерв''ю, вичерпався. Віктор подався провадити свою битву за вдосконалення української мови, у чому я бажаю йому всіляких успіхів.

До здибанки в етері!

Дуся

Фото Павла Старостенка

Главное в разделе

Дуся

«Оля теперь вертушка». После травмы ведущей, проект «Оля» может остаться без Фреймут

Дуся

Новый ведущий «Орла и решки» появится в воскресном выпуске

Популярное на Телекритике



Бизнес

Телерейтинги: Оля, прощай, Оля, прости

Дуся

«Оля теперь вертушка». После травмы ведущей, проект «Оля» может остаться без Фреймут

Дуся

Новый ведущий «Орла и решки» появится в воскресном выпуске

Культура

Феномен «Телохранителя»: как незамысловатый сериал побил рейтинговый рекорд