ТЕЛЕКРИТИКА

Темники повернулися

Архив

Голодомор – заборонена тема на каналі «1+1»


У вівторок президент України здійснив ще один свідомий крок для розколу країни. У ПАРЄ Віктор Янукович поставив під сумнів факт геноциду українського народу.

 

Факт, який визнали парламенти багатьох країн світу. До того ж в Україні існує відповідний закон, у якому сказано: «Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».

 

Таким чином, на думку експертів, Віктор Янукович здійснив протиправну дію.

 

Однак, за неї не передбачено покарання. Запропоновані зміни до Кримінального кодексу, де б були б передбачені санкції, досі не ухвалив парламент. І тепер навряд чи ухвалить.

 

Таким чином, згідно з українським законодавством, максимум на що заслуговує президент України Віктор Янукович, так це на суспільний осуд. Як кожна інша людина, яка дозволяє собі принижувати гідність українців і здійснювати наругу над жертвами Голодомору.

 

Втім, я впевнений, що в представників адміністрації президента полярна точка зору. Мовляв, не треба привласнювати горе багатьох народів. Люди гинули й на Поволжі й у Казахстані.

 

Так, це правда. Але хто заважає казахам чи росіянам поставити аналогічне питання перед світовою спільнотою?

 

Ми дослідили власну історію. Український суд виніс вирок дев'яти особам за звинуваченням у геноциді. З-поміж них - Сталін, Косіор, Постишев...

 

Нині справа закрита. Вирок суду оскарженню не підлягає, винні особи реабілітації теж.

 

Згідно висновку проведеної під час досудового слідства Інститутом демографії і соціальних досліджень імені Михайла Птахи НАН України судової науково-демографічної експертизи, у результаті скоєного геноциду в Україні загинули три мільйони 941 тисяча чоловік.

 

То ж, чи є зміст провести правовий аналіз заяви президента в ПАРЄ на такому тлі? Очевидно що так!

 

Саме це я й запропонував редакторам Телевізійної служби новин (ТСН) на каналі «1+1». Коментарі експертів, позиція сторін «за» і «проти». За бажанням коментарі експертів можна «виміряти лінійкою» - щоб у кожного були рівні можливості.

 

Далі пропоную лише фактаж. Кухня новин ТСН станом на сьогодні.

 

На першому етапі тему затвердили випускові. Втім, обмовились, мовляв, «шеф-редактора переконай сам». Вочевидь, турбувати начальство з такими темами нині не в моді.

 

Дзвоню до шеф-редактора, коротко викладаю суть пропозиції. У трубці чую таке: «Item интересный, но надо утвердить директивы».

 

І тут увага! Саме за такою схемою «затвердження директив» ТСН працює із дня усунення Максима Шиленка від виконання обов'язків шеф-редактора новин на 1+1.

 

Для тих, хто ще не зрозумів: «директиви» це ті самі темники, тільки озвучують їх усно.

 

Уже в обід стало відомо: після наради з топ-менеджером каналу з'явилась «директива» - сюжет зняли з випуску. Начебто з тим, щоб показати пізніше, в «Підсумках».

 

Згодом випусковий повідомив - максимум «начитка», короткий текст ведучого з одним або двома інтерв'ю.

 

За прогнозами редакторів, до ефіру в цю неділю матеріал із правовим аналізом заяви президента не потрапить у жодному вигляді. На запитання «Чому?» - усі змовницьки посміхаються і кивають на стелю.

 

Таким чином,  на тему Голодомору накладено цензуру.

 

Тоді як для мене ця тема стала рубіконом, після якого мовчати НЕ МОЖНА.

 

Почуття совісті перемагає страх.

 

Знаю, «виносити сміття з хати» завжди важко. Втім, це не депеша - це застереження холуям. Ще одна спроба завадити викинути тему геноциду українців з ефіру телебачення.

 

Продавати за зарплату пам'ять, біль і страждання свого народу - ЗЛОЧИН!

 

Прикро що досвідчений журналіст, талановитий ведучий, і, зрештою, людина, яка стояла біля витоків ТСН, нині так запопадливо служить політичному режиму. Байдуже якому!

 

Ще трохи, і його ім'я можна буде писати поруч із метрами цензури - Піховшеком чи Джангіровим.

 

Обидва, до речі, нині курують інформаційну політику президента України.

 

Мирослав Откович, кореспондент ТСН, спеціально для УП

 

«Українська правда»