ТЕЛЕКРИТИКА

Валерій Юрченко: Найближчими днями мовлення Миколаївського радіоцентру має бути відновлено

Заступник гендиректора Національної радіокомпанії України – про наслідки вимкнення Миколаївського радіоцентру, причини скорочення мовлення радіо «Промінь», розбудову ФМ-мережі НРКУ та доцільність розвитку мовлення на середніх хвилях


5 березня «Херсонобленерго» за борги відключило Миколаївський радіоцентр у селищі Луч Миколаївської області, внаслідок чого припинила мовлення на середніх хвилях Національна радіокомпанія України. Водночас 6 березня колектив радіо «Промінь» (друга програма НРКУ) поширив відкритий лист, у якому закликав припинити скорочення видатків на трансляцію «Променя». По суті йдеться про дві окремі історії, які збіглися в часі, - вимкнення об'єктів Концерну РРТ через заборгованість за електроенергію та скорочення видатків з державного бюджету на трансляцію різних програм НРКУ. Про те, що відбувається з трансляцією Українського радіо, «Телекритика» поговорила із заступником генерального директора НРКУ з питань розвитку мереж радіомовлення Валерієм Юрченком.

 

 

- Валерію Володимировичу, що відбувається зараз із Миколаївським радіоцентром?

- Думаю, що найближчими днями мовлення Миколаївського радіоцентру буде відновлено. Національна радіокомпанія сьогодні (11 березня. - ТК) занесла в держказначейство платіжку за послуги Концерну РРТ. І цих грошей має вистачити Концерну РРТ на розрахунки з обленерго.

 

- Тобто в НРКУ була заборгованість перед Концерном за поширення сигналу з Миколаївського радіоцентру?

- Так. Порядок державного фінансування такий, що протягом першого кварталу бюджетні кошти не надходять, оскільки оформлюються документи. Тож кожен рік ми починаємо фінансуватися приблизно з березня. І така ситуація повторюється з року в рік. Це знали й енергетики. Як правило, їм надавалися гарантійні листи, щоб вони не вимикали радіоцентри. Я не знаю, чи були такі домовленості цього року та чому вони не спрацювали. Можна було почекати тиждень і не вимикати, вони б ці гроші отримали.

 

- Йдеться про вашу заборгованість перед Концерном РРТ за перші місяці цього року?

- Ні, це заборгованість за 2014 рік. Загалом ми заборгували Концерну близько 5 млн гривень. Сьогодні ми перерахували їм 2 млн гривень. У Концерну РРТ заборгованість перед обленерго по Миколаївському радіоцентру становить 1,5 млн гривень. Тобто наших грошей має вистачити на погашення рахунків перед енергетиками в Лучі. Зараз питання - як швидко спрацює казначейство. Думаю, день-два - і гроші вже будуть у Концерну.

 

Зараз ми погашаємо заборгованість за минулий рік не тільки Концерну РРТ, а й іншим нашим операторам - Одеському ОРТПЦ, Харківському ОРТПЦ. Думаю, у квітні ми повністю розрахуємося з усіма за минулий рік і зможемо перейти до оплати послуг за 2015 рік.

 

Але щоб почати розрахунки за 2015 рік, ми спершу маємо пройти процедуру тендерів з операторами (Концерном РРТ, Харківським і Одеським ОРТПЦ) на послуги з трансляції сигналу. Тендери ще триватимуть десь із місяць. Думаю, з травня ми зможемо почати вже розрахунки за 2015 рік. Ми неодноразово звертали увагу на те, що нас доцільно звільнити від цих тривалих тендерних процедур, бо це лише затягує час і оператори несуть збитки.

 

- Які саме програми НРКУ поширювалися з Миколаївського радіоцентру та постраждали через його вимкнення енергетиками?

- Це Перша програма Українського радіо на частоті 549 кГц (середні хвилі). Вона з Луча поширюється на територію Криму та південь України (Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька області), сигнал дістає навіть до Донецької та Луганської областей (хоча в поганій якості).

 

А також це програма іномовлення «Всесвітня служба радіомовлення України» на частоті 1431 кГц (теж середні хвилі), яка транслюється на територію Російської Федерації, Україну, Білорусь та інші країни. Це іномовлення російською мовою, яке приймається в гарній якості в Москві, Санкт-Петербурзі, дістає за Урал до Новосибірська і Тюмені. І навіть з Болгарії, Норвегії та Фінляндії до нас приходять відгуки чи скарги на вимкнення. Люди дійсно слухають ці програми, це іномовлення зараз працює на державу Україна. Тому такого вимкнення передавачів, як це сталося, не можна допускати.

 

- Наприкінці минулого тижня також була інформація про вимкнення енергетиками через борги об'єктів Концерну РРТ в інших областях. НРКУ від цього постраждала?

- Ні, нас це не стосувалося. Було вимкнення на Тернопільщині, але там це стосувалося тільки телебачення.

 

- А що відбулося з «Променем»? Чому колектив «Променя» нарікає на те, що їх вимикають з ефіру?

- «Промінь», як і «Культура», поширюється ефірним способом в УКХ-діапазоні. Частот в ФМ-діапазоні для цих каналів Українського радіо немає.

 

На цей рік ми отримали 35 млн гривень на всю трансляцію всіх програм НРКУ. Цієї суми недостатньо, тому ми змушені були скоротити трансляцію, в порівнянні з минулим роком, як Першої програми Українського радіо, так і другої («Промінь»), і третьої («Культура»).

 

Ми скоротили обсяги мовлення Першої програми (УР-1) на середніх хвилях з 18 годин до 14 годин. Також скорочено мовлення Першої програми в УКХ-діапазоні з 18 годин до 16 годин на добу. А крім того ми припинили мовлення Першої програми в УКХ-діапазоні в тих населених пунктах, де отримали ліцензії на мовлення в ФМ-діапазоні (ми й за законом про телебачення і радіомовлення не маємо права дублювати програму в одному фактично діапазоні на різних частотах). Єдине, що ми не скорочували, - це мовлення Першої програми в ФМ-діапазоні (обсяги мовлення залежно від ліцензій становлять від 20 до 24 годин на добу).

 

Також ми змушені скоротити мовлення в УКХ-діапазоні другої та третьої програми. Ми скоротили мовлення «Променя» з 18 годин до 11 годин на добу, і з 12 березня ми будемо скорочувати й «Культуру» до 11 годин на добу. Власне, проти такого скорочення і написав свій відкритий лист колектив «Променя». Але про повне вимкнення «Променя» і «Культури» не йдеться.

 

Сьогодні ми знову отримали наказ від Мінфіну і Держкомтелерадіо про скорочення видатків на трансляцію ще на 1 млн грн - до 34 млн грн на рік на всю трансляцію. І от що зараз скорочувати - ми просто вже не знаємо. Очевидно, це торкнеться Першого каналу в УКХ-діапазоні.

 

Ми вже звернулися з листом до Кабінету Міністрів про те, що таке скорочення є неприпустимим. Є інформація, що нам обіцяють якесь збільшення видатків. Якщо збільшення відбудеться, то ми повернемо мовлення до попередніх обсягів.

 

Я сподіваюся, що скорочення обсягів трансляції тимчасове. Адже ми отримуємо багато скарг на вимкнення мовлення на середніх хвилях від слухачів з Криму, Севастополя, Одеської області. У людей там нічого немає - ні УКХ, ні ФМ. Це сільські люди, і вони дійсно слухають середні хвилі.

 

- Наскільки я пам'ятаю, НРКУ відновила мовлення на середніх хвилях минулого року?

- Так. Минулого року ми відновили мовлення на середніх хвилях на передавачах у Таранівці (Харківська область) і Лучі (Миколаївська область). А ще є потужний радіоцентр у Красному під Львовом, який закриває весь західний регіон, але він зараз не працює - на нього грошей не вистачає.

 

Вимкнення мовлення на середніх хвилях через відключення Миколаївського радіоцентру дало нам реакцію слухачів, з якої ми дізналися, де нас слухали. Виявилося, що люди перейшли на прийом на середніх хвилях, хоча ми від цього відвикли і довго не мовили на середніх хвилях. Це мовлення насамперед для села, для тих місць, де люди ніякого іншого мовлення не мають. Бо в містах є по 20-30 станцій у ФМ-діапазоні, а село в нас повністю забуте.

 

Якби ми сьогодні переорієнтувалися на прийом на середніх хвилях, то ми б охопили всю Україну і вирішили проблему доступності Українського радіо, питання оповіщення населення, а також питання мовлення на окупованій території та в зоні АТО. Адже туди ніякий ФМ не дістає, максимум - це 40-50 кілометрів. А на середніх хвилях навіть з Миколаєва програми чути в Донецьку. І з Таранівки сигнал дістає до Луганська. Ми зараз плануємо збільшити потужність харківського передавача (у Таранівці), щоб він повністю покривав Луганськ і Донецьк.

 

Також у нас є напрацювання з модернізації системи передавачів на середніх хвилях, що дасть змогу охопити мовленням Українського радіо всю територію України. Щоб зменшити видатки на трансляцію, потрібно замінити передавачі на нові (бо старі лампові передавачі радянського виробництва - це низька якість і великі затрати електроенергії). Якщо перейти на нові передавачі, то поширення в такій мережі буде коштувати набагато дешевше, ніж у мережі ФМ.

 

- А скільки коштують нові передавачі? Скільки потрібно на модернізацію?

- Щоб модернізувати всю нашу мережу, потрібно приблизно 8 млн євро. Німецька компанія-виробник уже зверталася до нашого уряду з пропозицією надати кредити через німецький банк і поміняти ці передавачі. Зацікавленість ніби й була, але, на жаль, усе так і залишилося в планах.

 

Я думаю, що зараз це питання потрібно знову піднімати і відновлювати середньохвильове мовлення. Ми готуємо розгляд цього питання в РНБО. Не варто думати, що ФМ - це панацея від усього. Немає зараз ні частотного ресурсу, ні грошей, щоб розбудувати мережу в ФМ-діапазоні. А в середніх хвилях за рік і навіть швидше можливо це зробити.

 

Росія, до речі, серйозно взялася за середні хвилі. Скільки радіостанцій вони розконсервували і спеціально включили для мовлення на Україну! Росія спеціально викупила радіоцентр у Придністров'ї, щоб мовити на Україну. І ви навіть у Києві можете почути на середніх хвилях російське радіо «Вести FM» з Придністров'я.

 

- Тим часом у 2014 році нарешті зрушило з місця питання забезпечення Українського радіо ФМ-частотами. Наприкінці минулого року Нацрада забрала низку ФМ-частот в обласних державних телерадіокомпаній, провела конкурс і віддала ці частоти НРКУ, залишивши відрізки мовлення по 4 години на добу для ОДТРК. Чи запустилося вже спільне мовлення НРКУ й ОДТРК на цих частотах?

- Так, з 1 березня мовлення запустилося. І в цих населених пунктах, де ми запустили мовлення в ФМ-діапазоні, ми вимикаємо передавачі нижнього УКХ-діапазону. Зараз відбувається процес переходу з УКХ на ФМ, і ми пояснюємо слухачам, що вони тепер можуть слухати Українське радіо у верхньому діапазоні.

 

Наприклад, у Київській області працював передавач на частоті 68,51 МГц у нижньому діапазоні, а зараз ми повністю перейшли у верхній діапазон - на частоту 105 МГц. Потужність цього передавача навіть більша. І тепер у Київській області Перша програма Українського радіо в УКХ вимкнена, а натомість працює 5-кіловаттний передавач ФМ-діапазону. Люди телефонують - і ми їм пояснюємо, що потрібно налаштуватися на нову частоту.

 

- Сітка мовлення вже повністю уніфікована з ОДТРК?

- Так. У всіх ОДТРК однакові відрізки мовлення за ліцензіями: 08:10-09:00, 10:10-10:20, 12:10-12:20, 13:10-15:00, 16:10-16:20, 18:10-19:00. Вони повинні транслювати програми переважно інформаційного напряму, але що насправді транслюють - ми, в НРКУ, можемо почути лише по Києву.

 

- Чи є в НРКУ ідея переоформити частоти УКХ-діапазону, на яких мовила Перша програма, на «Промінь» чи «Культуру»?

- Це не ідея - це вже зроблено: ми подали документи в Національну раду на переоформлення ліцензій на УКХ-частотах, які були звільнені, з Першої програми на трансляцію третьої програми «Культура».

 

- Але заяву Нацрада ще не розглядала?

- Я думаю, із цим не буде проблем.

 

- Якою є ситуація з прорахунком нових ФМ-частот, які Нацрада замовила в «Українського державного центру радіочастот»?

- Поки що ми їх не отримали. «Укрчастотнагляд» каже, що вони щось прорахували, але ця інформація поки перебуває десь у надрах Нацради й «Укрчастотнагляду». Ми ще раз звернулися до голови Нацради Юрія Артеменка, нагадали, що згідно з дорожньою картою Національна рада ще минулого року мала оголосити конкурс на 25 нових прорахованих частот, але досі це чомусь не відбулося, і нас це вже непокоїть.

 

- Якщо конкурс буде оголошено, ви так само будете спільно з ОДТРК на нього подаватися?

- Так. Ми не чинимо перепон ОДТРК, щоб вони виходили в ефір на спільній мережі. Ми готові надати їм відрізки мовлення і на решті передавачів, на яких ми працюємо. Але там є проблеми з доставкою сигналу. Ми її організували через супутникові канали, а ОДТРК, щоб доставляти сигнал у межах області, якщо передавач не в обласному центрі, потрібно задіювати якісь лінії - чи оптоволоконні, чи радіорелейні.

 

Фото - www.dtvforum.org.ua

Главное в разделе

Бизнес

Провайдеры, вещатели и «Зеонбуд»: отсутствие регуляции и запуск платного пакета эфирной цифры

Бизнес

Pay TV vs Free TV. Как телегруппы строят рынок Pay TV и почему 2019-й будет переломным

Популярное на Телекритике



Бизнес

Провайдеры, вещатели и «Зеонбуд»: отсутствие регуляции и запуск платного пакета эфирной цифры

Бизнес

Pay TV vs Free TV. Как телегруппы строят рынок Pay TV и почему 2019-й будет переломным

Дуся

Сушко написала прощальный пост

Дуся

Лигачева, не церемонясь, уволила журналистку после 8 лет работы. Последняя указала на попытки цензуры и «психологический прессинг»